Застосування нейронних мереж для автоматичної класифікації урофлоуграм

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.25.1.2021.231367

Анотація

Урофлоуметрія (УФМ) – клінічний метод неінвазійного дослідження уродинаміки нижніх сечових шляхів, який може використовуватися як скринінговий. Не завжди кількісні значення показників, що знаходяться в межах вікової норми, свідчать про відсутність порушень сечовипускання. У трактуванні урофлоуграм важливе значення надають графічному типу кривих. Пропоновані раніше декілька способів автоматичної класифікації урофлоуграм, в тому числі із застосуванням нейронних мереж, визначали обмежену кількість типів урофлоуграм і мали недостатньо високу точність. Метою дослідження є удоско-налення комп’ютерних способів обробки результатів УФМ із застосуванням нейронних мереж та створення способу, який дає можливість проведення скринінгових досліджень сечовипускання і визначення до дев’яти типів урофлоуграм.

Для розробки системи розпізнавання даних УФМ на основі нейромережевого класифікатора був використаний набір з 7843 результатів УФМ. Дані були класифіковані за 9 типами на підставі вивчення наукової літератури і багаторічного власного досвіду проведення УФМ. Результати УФМ випадковим чином розбивалися на навчальну і тестову вибірки в співвідношенні 70% і 30%. Тестування системи виконувалося на 2352 урофлоуграмах. Щоб переконатися в незалежності одержуваних результатів від розбиття набору даних, використовувалася валідація послідовним випадковим семплюванням. Вік пацієнтів варіював від 18 до 90 років. Урофлоуметрію проводили за допомогою урофлоуметра «Потік-К» (розробник О.Є. Квятковський).

У результаті апробації різних варіантів нейронних мереж нами була обрана п’ятишарова архітектура мережі Fully Convolutional Network (FCN). В її оригінальну архітектуру були внесені поліпшення. Окрім чисельних параметрів УФМ враховувалися стать і вік пацієнта, а також обчислювалися процентилі номограм максимальної і середньої об’ємної швидкості потоку сечі. Особливістю було те, що на вхід нейронної мережі, окрім чисельних параметрів УФМ, подавався увесь графік об’ємної швидкості потоку сечі при сечовипусканні.

У процесі удосконалення системи класифікації частка вірних відповідей була підвищена з 82,9 % на початку до 93,4% у фінальній версії. Спосіб автоматичної класифікації з виділенням 9 типів урофлоуграм забезпечує можливість ви-значення нормального сечовипускання з високою точністю – 96,3%. Серед патологічних типів урофлоуграм точність ідентифікації переривчас-того та обструктивно-переривчастого сечови-пускання, що найчастіше визначає синдром детрузорно-сфінктерної диссинергії, склала 92,8% і 96,4%, стрімкого сечовипускання, що характеризує синдром гіперактивного сечового міхура, – 93,3%, обструктивного і обструктивно-перерв-ного сечовипускання, що в основному визна-чає інфравезикальну обструкцію, – 90,2% і 91,3%, перервного сечовипускання і сечовипускання з високим стартом – 92,3% і 80,8%. Для скринінгу сечовипускання позитивним є те, що комп’ютерна програма дозволяє виявити початкові порушення сечовипускання: урофлоуграма типу «неактивний потік» (передобструктивне сечовипускання), визначається з точністю 92,3%.

Отримані результати пройшли тестування на великій кількості урофлоуграм і достатні для практичного застосування. Можлива видача автоматичних висновків при масових скринінгових урофлоуметричних дослідженнях уродинамі-ки нижніх сечових шляхів. Запропонована                    О.Є. Квятковським комп’ютерна програма з використанням нейронних мереж дозволяє за-ощадити час діагностичного процесу та зробити оцінку урофлоуграм більш надійною.

Посилання

Квятковский А.Е., Квятковский Е.А., Квятковская Т.А., Глухова Н.В. Автоматизированная обработка результатов урофлоуметрии в диагностике нарушений уродинамики нижних мочевых путей. Урологія. 2011. № 3. С. 22–27.

Спосіб автоматизованої діагностики порушень уродинаміки нижніх сечових шляхів. Квятковський О.Є., Глухова Н.В., Квятковська Т.О., Квятковський Є.А. Патент № 72778 Україна: МПК (20.12.01) A61B 8/00. № u 2012 02410; заявл. 29.02.2012; опубл. 27.08.2012, Бюл. № 16.

Gil D., Johnsson M., Chamizo J.M.G., Paya A.S., Fernandez D.R. Application of artificial neural networks in the diagnosis of urological dysfunctions. Expert systems with applications. 2009. Vol. 36 (3). Р. 5754–5760.

Paya A.S., Fernandez D.R., Mendez D.G., Hernandez K.A.M. Development of an artificial neural network for helping to diagnose diseases in urology. BIONETICS 06: Proceedings of the 1st international conference on Bio inspired models of network, information and computing systems. Article. 2006. P. 9-es.

Ершов А.В., Капсаргин Ф.П., Бережной А.Г., Мылтыгашев М.П. Экспертные системы в оценке данных урофлоуграмм. Вестник урологии. 2018. Т. 6, № 3. C. 12–16.

Вишневский Е.Л., Пушкарь Д.Ю., Лоран О.Б., Данилов В.В., Вишневский А.Е. Урофлоуметрия. М.: Печатный Город, 2004. 220 с.

Квятковская Т.А., Квятковский Е.А., Квятковский А.Е. Урофлоуметрия: монография. Днепр: Лира, 2019. 276 с.

Altunay S., Telatar Z., Erogul O., Aydur A. A new approach to urinary system dynamics problems: Evaluation and classification of uroflowmeter signals using artificial neural networks. Expert Systems with Applications. 2009. Vol. 36. P. 4891–4895.

Wang Z., Yan W., Oates T. Time series classification from scratch with deep neural networks: A strong baseline. International joint conference on neural networks (IJCNN), 2017. P. 1578–1585.

Fawaz H.I., Forestier G., Weber J., Idoumg-har L., Muller P.-A. Deep learning for time series classification: a review. Data Mining and Knowledge Discovery. 2019. Vol. 33, No. 4. P. 917–963.

Спосіб автоматизованої класифікації результатів урофлоуметрії з використанням самонавчальних нейронних мереж. Квятковський О.Є., Квятковська Т.О., Квятковський Є.А. Патент № 146433 Україна: МПК (2021.01) A61B 8/00. № u 2020 04194; заявл. 08.07.2020; опубл. 24.02.2021, бюл. № 8.

Квятковский А.Е., Квятковский Е.А., Квятковская Т.А. Автоматическая классификация результатов урофлоуметрии методом машинного обучения. Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні методи діагностики та лікування в урології, андрології та онкоурології». Урологія. 2019. № 3. С. 282–283.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-16

Номер

Розділ

Урологія