Епідеміологічні особливості хронічного циститу у столичному мегаполісі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.25.2.2021.238234

Ключові слова:

хронічний цистит, поширеність, захворюваність, жінки, чоловіки, столиця

Анотація

У роботі представлені результати аналізу за 2008–2017 роки поширеності та захворюваності на хронічний цистит дорослого населення м.Києва на основі даних державних, галузевих статистичних звітів (Ф.Ф. № 12, 20). Виділено два п’ятирічних періоди, обµрунтуванням для чого були відомі територіальні зміни в країні; відповідні показники служили в якості порівняння, що дозволяло виявити особливості динаміки досліджуваних процесів.

У результаті 10-річного спостереження вияв-лено, що для м.Києва, який займає друге місце в структурі поширеності та захворюваності хронічного циститу в Україні, характерне зменшення кількості зареєстрованих хворих (на 7,3%) з одночасним збільшенням вперше виявлених (на 15,6%; на 25,6% чоловіків і на 13,2% жінок) на відміну від загального їх приросту в цілому по країні (на 0,4% і на 2,8% відповідно). Показники поширеності (на 100 тис.) Після підвищення в перші п’ять років змінюються зниженням в наступному періоді (621,2 до 687,9 проти 627,8 до 533,4). Серед жінок вони були великими в 3,5–4,8 разу; в 2017 р. – 862,8 проти 176,6 серед чоловіків. Особливість захворюваності проявилася її збільшенням серед жінок і чоловіків за 2013–2017 роки на тлі зменшення в попередні; в 2017 р. показники на 100 тис. досягали 88,5; серед жінок – 127,2, чоловіків – 41,5.

Простежена ситуація підвищення рівня за-хворюваності на хронічний цистит серед дорослого населення столиці при одночасному зниженні поширеності дозволяє оцінювати її як результат наданої адекватної спеціалізованої допомоги і, разом з тим, вказує на необхідність вивчення причин, негативних чинників, як основи вдосконалення та впровадження профілактики захворювання.

Посилання

Кульчевеня Е.В., Неймарк А.И., Цуканов А.Ю., Ярин Г.Ю. Современные подходы к диагностике острого цистита и оценке качества его лечения. Урология. 2020. № 3. С. 22–25.

Bonkat G., Bartoletti R., Bruyere F., Cai T., Geerlings S.E. et al. Urological infections EAU guidelines. 2020. URL: http://uroweb.org/guideline/urologicalinfertions.

Кульчевеня Е.В. Новый подход к пониманию патогенеза и к лечению инфекционно-воспалительных заболеваний мочеполовой системы. Урология. 2020. № 5. С. 99–105.

Flores-Mireles A.L., Walker J.N., Caparon M., Hultgren S.J. Urinary trat infections: epidemiology, mechanisms of infection and treatment options. Nat Rev Microbiol. 2015. Vol. 13. P. 269–284. Doi: 10.1038/nrmicro3432.

Нікітін О.Д. Сучасний підхід до інтравезикальної терапії хронічного циститу. Здоровье мужчин. 2015. № 4. С. 17–20.

Пасєчніков С.П. Цистит: етіопатогенез, класифікація, клінічна картина, діагностика, лікування. Український медичний часопис. 2016. № 4(114). С. 34–37.

Gupta K. Urinary tract infections: diagnostic and management issues. Infect. Dis. Clin. North Am. 2014. Vol. 28, No. 1. P. 9–10.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-04

Номер

Розділ

Урологія