Вплив імунних механізмів на патогенез та лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів

Анотація

Вступ. Інфекції сечовивідних шляхів (ІСВШ) – термін, що охоплює цілий ряд патологічних станів, які характеризуються мікробною колонізацією сечі і мікробною інвазією з розвитком інфекційного процесу в будь-якій частині сечостатевого тракту – від зовнішнього отвору уретри до кіркової речовини нирок. ІСВШ призводять до пригнічення імунітету, як клітинного так і гуморального, а також факторів неспецифічного захисту. Зниження факторів протиінфекційного захисту, зміни реактивності організму при ІСВШ веде до тривалої персистенції інфекційного агента, хронізації і рецидивуванню запальних процесів.
Мета дослідження: Оптимізація лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів.
Матеріали і методи: Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 120 хворих з ускладненою інфекцією сечових шляхів. Хворі були розподілені на 2 групи: у 1 групі (n=60) проводився короткий курс антибіотикотерапії, у 2 групі (n=60) був призначений пролонгований курс антибіотикотерапії. В свою чергу кожна група поділялася на підгрупу А, в якій пацієнти отримували ціленаправлену монотерапію, та Б – де пацієнтам додатково до АБ-терапії призначали імунокоректор та пробіотик. В усіх 120 пацієнтів вивчався детальний анамнез АБТ за результатами бактеріологічного дослідження сечі з метою визначення ускладнених форм інфекцій СВШ (реінфекції, суперінекції та рецидиву).
Результати. На початку лікування спостерігалася лімфопенія, початково низькі рівні абсолютної кількості Т-лімфоцитів (38,2±1,5% та 42,4±1,4% відповідно у 1Б та 2Б групах, р<0,01) і достовірне підвищення показника Т-супресорів (36,7±1,6% та 35,4±1,1%, відповідно по групах, р<0,01) при суттєвому зниженні кількості Т-хелперів (24,5±1,6% та 25,8±1,6%, відповідно по групах, р<0,01). Також до лікування визначалося достовірне збільшення концентрації IgG (в 1,59 рази, р<0,01, відповідно в обох групах), недостовірне IgM (в 1,51 та 1,54 раз, р=0,02, відповідно по групах), та достовірне зниження рівня IgA (на 59,6%, р<0,03 та 61,9%, р<0,01, відповідно у групах) порівняно з показниками контрольної групи. Загальне клінічне виліковування у пацієнтів групи пролонгованого курсу АБТ у комбінації з пробіотиком та імунокоректором досягло 93,3% пацієнтів, що було достовірно (p<0,05) порівняно з іншими групами. Рівень IgA підвищився на 33,3%, IgG – знизився на 55,8%, IgM – знизився на 37,4%, що майже досягло показників, отриманих у практично здорових людей.
Висновок. Застосування у комплексному лікуванні хворих на УІСВШ інтерферона альфа-2b рекомбінантний людини (1-2 млн МО 1 раз на добу) та пробіотика, діючою речовиною якого є спори полірезистентного штаму Bacillus clausii (1 флакон 5 мл двічі на добу) протягом всього циклу антибактеріальної терапії призводить до нормалізації рівня імунокомпетентних клітин і імуноглобулінів, підвищує функціональну (фагоцитарну) активність сегментоядерних нейтрофілів, покращує показники клітинного та гуморального імунітету, але показники достовірно наближуються до контрольних значень лише при тривалості курсу лікування до 15 діб.