Віддаленні результати лікуванн сечовідно-піхвових нориць після акушерських та гінекологічних втручань

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.25.4.2021.253249

Ключові слова:

пошкодження сечоводу, сечовідно-піхвова нориця, малоінвазивне хірургічне лікування, уретероскопія, стентування сечоводу, черезшкірна пункційна нефростомія

Анотація

У період з 2010 по 2021 г. мимовільне підтікание сечі із піхви на протязі 10–40 діб после оперативних втручань в акушерських (n=2) або гінекологічних (n=23) відділеннях відмічено у 25 пацієнток. Середній вік на дату хірургічного лікування склав 45,6 років (від 22 до 61). Операції у 15 паціенток виконані з лапаратомного доступу, у 3 – трансвагінального, у іншого 7 – лапароскопического, а найбільш частою операцією була гістеректомія у 20 (80,0%) випадках. Пацієнти для подальшого обстеження переведені до клиники урології Білоруського державного медичного університету. Результати досліджень показали, що у всіх жінок було поєднання покшодження сечоводу (ПС) та сечовідно-піхвова нориця (СПН). Із урахуванням досвіда клініки у лікування таких пацієнток їх вели у 2 этапи. На першому на протязі 1–2 доби післе переводу 2-м паціенткам проведено уретеронеоцистоанастомоз (УНЦА) відкритим доступом, 14-и – встановлено JJ стент, у 8 – черезшкірна пункційна нефростома (ЧПНС), у 1 – JJ стент + ЧПНС. При контрольному стационарному дослідженні через 3 месяці встановлено: у 2 пацієн-ток після реконструктивно-відновних операцій та у 8 після видалення JJ стентів отримано добрий результат. У 15 пацієнток проведені операції 2-го этапу: ендоскопічне лікування (ділатація (бужування) стріктури сечоводу + установка JJ стента, ендоуретеропластика з установкою ендотомічного стенту) – у 7, реконструктивно-відновлювальні операції (уретеронеоцистоанастомоз) відкритим доступом – у 8. Віддалені результати прослідковані у всіх пацієнток в строки від 18 місяців до 4 років. Гарний результат лікування досягнуто у 19 (76,0%) пацієнтів, задовільний – у 6 (24,0%). Ендоскопічне лікування паціентів у дослідній групі показало високу ефективністьсть: у 15(60,0%) за-крити СПН та відновити уродинаміку на боці травми вдалось із використанням малоінвазивних технологій. Усі пацієнти після хірургічіского лечения ПМ и МВС нуждаются в многолетнем диспансерном наблюдении.

Посилання

Ade-Ojo I.P., Tijani O. A Review on the Etiology, Prevention, and Management of Ureteral Injuries During Obstetric and Gynecologic Surgeries. Int J Womens Health. 2021. Vol. 13. P. 895–902. Doi: 10.2147/IJWH.S330060.

Aguilera A., Rivas J.G, Quintana Franco L.M., Quesada-Olarte J., Carrion D.M., Martнnez-Piсeiro L. Ureteral injury during abdominal and pelvic surgery: Immediate versus deferred repair. Cent Eur J Urol. 2019. Vol. 72, No. 3. P. 312–318. Doi: 10.5173/ceju.2019.1782.

Blackwell R.H., Kirshenbaum E.J., Shah A.S., Kuo P.C., Gupta G.N., Turk T.M.T. Complications of recognized and unrecognized iatrogenic ureteral injury at time of hysterectomy: A population based analysis. J Urol. 2018. Vol. 199, No. 6. P. 1540–1545. Doi: 10.1016/j.juro.2017.12.067.

Dallas K.B., Rogo-Gupta L., Elliott C.S. Urologic injury and fistula after hysterectomy for benign indications. Obst Gynecol. 2019. Vol. 134, No. 2. P. 241–249. Doi: 10.1097/AOG.0000000000003353.

Elawdy M.M., Osman Y., Awad B., El-Mekresh M., El-Halwagy S. Iatrogenic ureteral injuries: a case series analysis with an emphasis on the predictors of late ureteral strictures and unfavorable outcome in different surgical specialties. Int Urogynecol J. 2020. No. 11. Doi: 10.1007/s00192-020-04578-w.

Fontana F., Piacentino F., Ossola C., Casarin J., Coppola A., Cromi, A., et al. Diagnostic and Interventional Radiology Management of Ureteral Iatrogenic Leakage after Gynecologic Surgery. Diagnostics (Basel). 2021. Vol. 11, No. 5. P. 750. Doi: 10.3390/diagnostics11050750.

Hwang J.H., Kim B.W. Laparoscopic radical hysterectomy has higher risk of perioperative urologic complication than abdominal radical hysterectomy: a meta-analysis of 38 studies. Surg Endosc. 2020. Vol. 34, No. 4. P. 1509–1521. Doi: 10.1007/s00464-020-07366-1.

Jacob G.P., Vilos G.A., Al Turki F., Bhangav G., Abu-Rafea B., Vilos A.G., et al. Ureteric Injury During Gynaecological Surgery - Lessons from 20 Cases in Canada. Facts Views Vis Obgyn. 2020. Vol. 12, No. 1. P. 31–42.

Macciт A., Chiappe G., Kotsonis P., Lavra F., Sanna E., Collu I. et al. Feasibility and safety of total laparoscopic hysterectomy for uteri weighing from 1.5 kg to 11.000 kg. Arch Gynecol Obstet. 2021. Vol. 303, No. 1. P. 169–179. Doi: 10.1007/s00404-020-05799-6.

Morey A.F., Broghammer J.A., Hollowell C.M.P., McKibben M.J., Souter L. Urotrauma Guideline 2020: AUA Guideline. J Urol. 2021. Vol. 205, No. 1. P. 30–35. Doi: 10.1097/JU.0000000000001408.

Shapiro R., Fuller K., Wiseman B., Bell C., Wu G., Mannanl R., et al. Factors in delay of diagnosis of gynecologic ureteral injuries at a rural academic hospital. Int Urogynecol J. 2020. Vol. 31, No. 2. P. 359–363.

Visconti F., Quaresima P., Rania E., Palumbo A.R., Micieli M., Zullo F., et al. Difficult caesarean section: A literature review. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2020. Vol. 246. P. 72–78.

Wong J.M.K., Bortoletto P., Tolentino J., Jung M.J., Milad M.P. Urinary Tract Injury in Gynecologic Laparoscopy for Benign Indication: A Systematic Review. Obstet Gynecol. 2018. Vol. 131, No. 1. P. 100–108. Doi: 10.1097/AOG.0000000000002414.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-27

Номер

Розділ

Урологія