ПОРТОВІ КЛАСТЕРИ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПОРТІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6725.37.2019.187927

Ключові слова:

злиття та альянси, портові органи влади, морські порти, портові кластери, співпраця портів.

Анотація

У статті доведено, що співпраця між портовими органами ще не призвела до процесів консолідації, на відміну від того, що відбулося в інших сегментах ланцюга. Наведено деякі приклади консолідації на рівні портових повноважень. Підкреслено, що консолідація портових органів стане неминучою, оскільки збільшуються масштаби економіки, а також екологічний та суспільний тиск. Отже, важливою умовою успішних проектів співпраці є автономія портових органів. Обґрунтована необхідність свободи портових органів влади щодо визначення економічного обґрунтуванням для співпраці та можливості здійснювати вплив на ці процеси. впливати на цей процес. Якщо такого обґрунтуванням не буде, то ймовірність успіху стає значно меншою. Підкреслено, що крім формальних злиттів та альянсів, існує низка інших способів, за якими органи порту сьогодні співпрацюють з різними зацікавленими сторонами. До таких засобів відносять спільні інвестиції у сполученні із внутрішніми територіями до екологічних програм, ініціативи у сфері «кругової економіки», внаслідок якої портові органи працюють разом зі своїми промисловими кластерами, зокрема, для того, щоб надати нові економічні цілі відходам, таким як стічні води, які використовувались для охолодження промислових установок, адже їх можна використовувати далі для міського опалення. Як доповнення до регіональної співпраці, порти також взаємодіють «трансокеанським» засобом. Програма сталого розвитку світових портів про партнерство між IAPH та кількома міжнародними організаціями, пов'язаними з портовими розробками та демонстрування світового лідерства портів, що сприяють досягненню цілей сталого розвитку ООН та розширення можливостей портів. Доведено, що злиття та альянси залишаються винятковим явищем, що пов'язано з інституційним контекстом у межах більшості портових органів.

Посилання

  1. 1. Pitelis, C. N., & Teece, D. J. Cross-border market co-creation, dynamic capabilities and the entrepreneurial theory of the multinational enterprise. Industrial and Corporate Change, 2010, 19(4), 1247—1270.
  2. 2. Iansiti, M., & Levien, R. The keystone advantage: What the new dynam­ics of business ecosystems mean for strategy, innovation, and sustainability. Boston, MA: Harvard Business School Press, 2004.
  3. 3. Van der Lugt, L. M., & De Langen, P. W. Value creation and value capture in the ports’ business system. In S. Pettit & A. Beresford (Eds.), Port management (pp. 13-27). London: Kogan Page, 2018.
  4. 4. Haezendonck, E., Pison, G., Rousseeuw, P., Struyf, A., & Verbeke, A. The core competences of the Antwerp seaport: An analysis of “port specific” advantages. International Journal of Transport Economics/Rivista internazion- ale di economia dei trasporti, 2001. 28(3), 325-349.
  5. 5. Gordon, J., Lee, P., & Lucas, H., Jr. A resource-based view of competitive advantage at the Port of Singapore. The Journal of Strategic Information Systems, 2005. 14(1), 69-86.
  6. 6. Kano, L. Global value chain governance: A relational perspective. Journal of International Business Studies, 2017. 49(6), 1—22.
  7. 7. Bryan, J., Munday, M., Pickernell, D., & Roberts, A. Assessing the economic significance of port activity: Evidence from ABP operations in industrial South Wales. Maritime Policy and Management, 2006. 33(4), 371—386.
  8. References (BSI):
  9. 1. Pitelis, C. N., & Teece, D. J. (2010). Cross-border market co-creation, dynamic capabilities and the entrepreneurial theory of the multinational enterprise. Industrial and Corporate Change, 19(4), 1247—1270.
  10. 2. Iansiti, M., & Levien, R. (2004). The keystone advantage: What the new dynam­ics of business ecosystems mean for strategy, innovation, and sustainability. Boston, MA: Harvard Business School Press.
  11. 3. Van der Lugt, L. M., & De Langen, P. W. (2018). Value creation and value capture in the ports’ business system. In S. Pettit & A. Beresford (Eds.), Port management (pp. 13-27). London: Kogan Page.
  12. 4. Haezendonck, E., Pison, G., Rousseeuw, P., Struyf, A., & Verbeke, A. (2001). The core competences of the Antwerp seaport: An analysis of “port specific” advantages. International Journal of Transport Economics/Rivista internazion- ale di economia dei trasporti, 28(3), 325-349.
  13. 5. Gordon, J. R., Lee, P. M., & Lucas, H. C., Jr. (2005). A resource-based view of competitive advantage at the Port of Singapore. The Journal of Strategic Information Systems, 14(1), 69-86.
  14. 6. Kano, L. (2017). Global value chain governance: A relational perspective. Journal of International Business Studies, 49(6), 1—22.
  15. 7. Bryan, J., Munday, M., Pickernell, D., & Roberts, A. (2006). Assessing the economic significance of port activity: Evidence from ABP operations in industrial South Wales. Maritime Policy and Management, 33(4), 371—386.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-26

Як цитувати

Potapova, N., & Kravchenko, A. (2019). ПОРТОВІ КЛАСТЕРИ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПОРТІВ. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки, (37), 79–85. https://doi.org/10.31498/2225-6725.37.2019.187927

Номер

Розділ

Статті