ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ РЕГІОНУ

Л. Л. Сотниченко

doi:10.31498/2225-6725.30.2015.74254

Автор(и)

Л. Л. Сотниченко Одеська національна морська академія м. Одеса., Україна

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6725.30.2015.74254

Ключові слова:

прогнозування розвитку, методи прогнозування, комбіновані методи, сценарний підхід, алгоритм вибору

Анотація

У статті досліджено методи економічного прогнозування. Наведено їх класифікацію у відповідності зі складністю економічного процесу, котрий прогнозується; ступенем формалізації; способом одержання прогнозної інформації. За ступенем формалізації методи прогнозування можна поділити на інтуїтивні та формилізовані. За ознакою «інформаційна підстава методу» всі методи поділяються на фактографічні, комбіновані та експертні. До фундоментальних методів прогнозування відносять прогнозну екстраполяцію, моделювання, експертне опитування. Особливого значення заслуговують комбіновані методи прогнозування. До них відносяться методи зі змішаною інформаційною основою, у яких за первинну використовують як фактографічну, так і експертну інформацію. В статті запропоновано алгоритм проведення процесу прогнозування у відповідності з виявленою тенденцією розвитку інфраструктури, що простежується у регіоні. Підкреслюється, що застосування лише статистичних методів не завжди є найкращим, оскільки вони не можуть повністю передбачити випадки зміни у поведінці досліджуваного процесу. Тому обгрунтована необхідність розробки нового класу методів, котрі базувалися б не тільки на статистичних методах, але й на судженнях експертів. Доведено, що використання експертних оцінок призводить до підвищення точності прогнозу. Для розробки об'єктивного прогнозу розвитку транспортної інфраструктури регіону, доцільно використовувати сценарний підхід, що передбачає вибудовування деяких сценарних варіантів і їх зіставлення. Процедура прогнозування розвитку трансопртної інфраструктури являється підгрунтям складання подальших програм та планів розвитку галузі. Вона є інструментом, котрий дозволяє підсилювати конкурентні переваги регіону й вести його на якісно новий рівень свого розвитку.

Посилання

Мінченко М. Планування та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів: підручн. / М.Мінченко, Л. Чижов, А. Фролков. – Суми: Університетська книга, 2004. – 442 с.
Моделі і методи соціально-економічного прогнозування: підручник / В. Геєц, Т. Клебанова, О. Черняк. – Х.: ІНЖЕК, 2005. – 396 с.
Цыгичко В. Руководителю о принятии решений / В. Цыгичко. – М.: Инфра-М, 1996. – 272 с.;
Цыгичко Д. Основы прогнозирования систем / Д. Цыгичко. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 416 с.
Басовский Л. Прогнозирование и планирование в условиях рынка / Л. Басовский. – М.: Инфра-М, 2001. – 260 с.;
Уотшем Т. Количественные методы в финансах / Т. Уотшем, К. Паррамоу. – М. : Финансы и статистика, 1999. – 528 с.
Максимей И.В. Имитационное моделирование на ЭВМ / И.В. Максимей. – М.: Радио и связь, 1988. – 232 с.
Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В. Боровиков. – СПб.: Питер, 2001. – 656 с.
Business Forecasting / J. Holton Wilson, Barry Keating. Sec. edition. Irwin / Mc Graw-Hill Companies, Inc. – 1994. 476 p.