Передумови виникнення концесії в Україні: історико-правовий аспект
Abstract
Мета. Проаналізувати історико-правові передумови виникнення концесії та визначити її значення в сучасних умовах економічного розвитку України.
Методика. Проведено дослідження процесу історичного розвитку концесії та концесійних правовідносин в Україні. Визначено головні періоди історико-правового розвитку концесійної діяльності. Проаналізовано й обґрунтовано економіко-правове значення концесії в сучасних умовах розвитку України.
Результати. Розвиток в Україні ринкових відносин обумовив появу нових і повернення до правових форм господарювання, що були раніше, до однієї з яких цілком обґрунтовано можна віднести концесійну діяльність. Історико-правовий аналіз розвитку концесійної діяльності в Україні дозволив виділити період Середньовіччя, для якого характерним є те, що концесії надавалися виключно у сфері надрокористування, які отримали назву гірничих концесій і мали односторонній (не договірний) характер та були результатом прояву волі лише монарха, мали силу закону й надавалися за актами публічної влади (зокрема, жалуваними грамотами), а тому відносини концесіонера і концесієдавця будувались на основі чіткої субординації (підпорядкування). Дореволюційний період (середина XIX століття - 1917 рік) характеризується тим, що в цей період реалізація концесій відбувалась як на загальнодержавному, регіональному, так і на муніципальному рівнях. Радянський період характеризувався існуванням переважно загальнодержавних концесій, оскільки, з одного боку, рішення про надання концесії приймав Головний концесійний комітет при РНК СРСР, а з іншого, концесії в той час мали на меті подолання економічної кризи та нарощування виробництва в різних галузях економіки країни, у зв’язку з чим концесіонерів допускали до тих сфер господарювання, які являли собою виключну монополію держави. Сучасний період розпочався з прийняття у 1992 році Закону України «Про іноземні інвестиції», передбачав можливість залучення іноземних інвестицій на концесійній основі. На кожному з цих етапів концесійні відносини мали, відповідно, односторонній характер гірничих концесій акцесорного типу надрокористування, односторонній характер гірничих концесій регального типу надрокористування та двосторонній характер гірничих концесій регального типу надрокористування. В умовах постійного пошуку джерел фінансування галузей народного господарства, законодавче запровадження наприкінці досвіду минулих років, інституту концесій (лат. concessio – дозвіл, поступка) є однією з найбільш вдалих спроб у майбутньому відновити та значною мірою пожвавити нормальний інвестиційний процес, що матиме позитивний вплив на економіку. Це допоможе залучити додаткові кошти у вигляді приватного капіталу на вирішення низки проблем державного значення.
Наукова новизна. Визначено основні етапи розвитку та напрями ключових змін у правовому регулюванні концесійних відносин.
Практична значущість. Практична значущість статті полягає у можливості використання визначених напрямів і сформульованих висновків для вдосконалення чинного законодавства України в сфері концесійних відносин.
Ключові слова: концесія, гірничі регалії, жалувані грамоти, дозвіл, поступка, договір концесії.References
Григоров О. Юридична еволюція концесійної діяльності: від Стародавнього Риму до початку XX століття / О. Григоров // Економіка. Фінанси. Право. – 1999. – № 11. – С. 35-37.
Медведєва Н. Історичні аспекти правового регулювання гірничої концесії / Н. Медведєва // Юридична Україна. – 2008. – № 6. – С. 85-91.
Ландау Б.А. Концесионное право Союза ССР / Б.А. Ландау. – М.: Глав-лит, 1925. – 74 с.
Новикова Е.В. О правах недропользователей по Уставу Горной Российской империи / Е.В. Новикова // Нефть. Газ и Право. – 2005. – № 3. – С. 22-23.
Удинцев В. Процессуальное право / В. Удинцев. – К.: Тип. Имп. ун-та св. Владимира В.И. Завадского, 1896. – 238 c.
Берлин С.И. Мировая практика финансово-правового регулирования в нефтяной промышленности / С.И. Берлин // Современные наукоемкие технологии. – 2005. – № 3. – С. 20-25.
Зельдина Е.Р. Специальный режим хозяйствования: теоретические вопросы и направления модернизации: монография / Е.Р. Зельдина. – Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2007. – 327 с.
Халаимов В. Положительные стороны и недостатки передачи целостного имущественного комплекса предприятия в концессию / В. Халаимов // Юридичний радник. – 2006. – № 4 (12). – С. 13-18.
Бернштейн И.Н. Очерки концессионного права СССР / И.Н. Бернштейн. – М.-Л.: Госиздат, 1930. – 128 с.
Линник Л. Концессионные соглашения – одна из форм привлечения инвестиций / Л. Линник // Инвестиции в России. – 2002. – № 7. – С. 3-7.
Ратьковский И.С. История Советской России / И.С. Ратьковский, М.В. Ходяков. – СПб.: Лань, 2001. – 416 с.
Пузанова Г. Роль иностранного капитала для развития экономики СССР: историко-правовой аспект / Г. Пузанова // Юридический вестник. – 1999. – № 2. – С. 121-126.
Джабраилов Р.А. Хозяйственно-правовое обеспечение рационального использования коммунальной собственности города (на примере концессии): брошюра / Р.А. Джабраилов, Г.Д. Джумагельдиева. – Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2007. – 52 с.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
