Новітні матеріали про стан грунтового покриву Європейських країн і України
Ключові слова:
деградація ґрунтів, моніторинг ґрунтового покриву, родючість ґрунтівАнотація
Мета. Висвітлення матеріалів, започаткованих Глобальним і Європейським Грунтовим партнерством, про сучасний стан грунтового покриву, що викликає цілком обгрунтовану тривогу і вимагає надсусиль перш за все європейських держав, де використання грунтового покриву надзвичайно інтенсивне, для виправлення ситуації. Методи. Системний аналіз. Результати. На основі різноманітної експериментальної інформації, отриманої в останні роки, – звіту Європейського ґрунтового партнерства (2012), фундаментального узагальнення про стан ґрунтових ресурсів світу (2015), результатів останніх турів агрохімічної паспортизації грунтів України (2005-2010 рр.) і бази даних «Властивості ґрунтів України» ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» зроблено висновки про види деградації ґрунтів і їх розповсюдження в країнах європейського континенту і в Україні. В Європі домінують запечатування (герметизація) ґрунтового покриву, різноманітні забруднення і водна ерозія. В Україні – дегуміфікація, зниження вмісту поживних речовин у ґрунтах і різноманітні прояви фізичної деградації. Обґрунтовано пропозиції про розвиток в Україні моніторингу ґрунтового покриву і реанімацію програм підвищення родючості ґрунтів, а також про конкретизацію стосунків між Україною і Європейським грунтовим партнерством. Висновки. Стан ґрунтів в європейських країнах і в Україні під впливом надмірно інтенсивних і незбалансованих агротехнологій проявляє явну тенденцію до погіршення. Потрібний систематичний моніторинг стану ґрунтів, програми підвищення їхньої родючості, кардинальна зміна змісту агротехнологій і налагодження тісного співробітництва із Глобальним і Європейським ґрунтовими партнерствами. У планах імплементації ЄГП бажано врахувати специфіку України і країн пострадянського простору.
Посилання
Греков В. О., Дацько Л. В., Жилкін В. А., Майстренко М. І., Дацько М. О. і ін. Методичні вказівки з охорони грунтів. Держ. наук.-технол. центр охорони родючості грунтів Мінагрополітики та продовольства. Київ. 2011, 108 с.
Звіт Комісії з реалізації ґрунтової тематичної стратегії і поточної діяльності Європейського грунтового партнерства, 2012, pp. 65.
Лактіонова Т. М., Медведєв В. В., Савченко К. В., Бігун О. М., Шейко С. М., Накісько С. Г. Структура та порядок використання бази даних «Властивості грунтів України». (Ін-струкція). Харків. «Апостроф». 2010. 96 с.
Пристер Б. С. Проблемы прогнозирования поведения радионуклидов в системе почва-растение // Адаптация агроэкосферы к условиям техногенеза. – АН РТ. Казань, 2010. C. 85 – 127.
Status of the World,s Soil Resources. 2015, ITPS (Intercovernmental), Global Soil Partnership, 608 pp.
Oldeman L. R., Hakkeling R. T. A. , Sombroek W. G. World Map of the Status of the human-Induced Soil Degradation (GLASOD). An Explanatory Note // International Soil Reference and Information Centre. Wageningen. – 1991.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).