Історія формування міського ландшафту Харкова: досвід та методичні особливості дослідження
Ключові слова:
історія міського ландшафту, давня карта, хронотоп, ГІС-технології, історична реконструкція, динаміка територіальної організації природокористуванняАнотація
Мета. Дослідження історії картографування формування ландшафту міста Харкова за період від початку активного містобудівного освоєння і до наших днів (кінець XVIII – початок ХХІ ст.), що здійснювалось з огляду на перспективи залучення результатів у процес територіального планування сучасного розвитку міста. Методи. Дослідження ґрунтувалось на застосуванні принципів діахронічного та порівняльно-історичного методичних підходів та використанні картографічного, геоінформаційного, історико-географічного методу та методу історичних зрізів. Результати. Методичні особливості проведення історико – географічних досліджень найкращим чином враховуються шляхом використання засобів ГІС. В статті представлені результати картографічного моделювання процесу освоєння території міста, вказано на труднощі проведення цієї операції та ймовірні похибки, зумовлені методологією її проведення, окреслено можливості використання подібних досліджень для вирішення задач практики містобудування. Підхід, викладений у цій статті, дозволив дослідникам з різних наукових напрямів - історикам міста, археологам, демографам, економістам і т. ін. - інтерпретувати феноменологію міст за різними тематичними ключами. Висновки. Методологія, використана в цьому дослідженні, дозволяє ефективно використовувати ГІС-методи для розв’язання прикладних конструктивно-географічних завдань, а саме – вивчення еволюції міських ландшафтів на основі аналізу і синтезу картографічних творів за весь період формування міста.
Посилання
Колбовский Е.Ю. Исследование культурных ландшафтов средствами исторических геоинформационных систем: опыт Великобритании. Ярославский педагогический вестник. Том III (Естественные науки), 2011. №2 . C.119-126.
Darby H.C. On the relations of geography and history. Transactions and Papers (Institute of British Geographers). 1953. № 19. P.1-11.
Williams M. Historical geography and the concept of landscape // Journal of Historical Geography. 1989. 15, 1. C. 92-104.
Sauer C. O. Foreword to Historical Geography // Annals of the Association of American Geographers.1941, No. 1, Vol. XXXI. P. 1-24. http://dx.doi.org/10.1080/00045604109357211
Harris C. Theory and synthesis in historical geography. Canadian geographer. 1971. № 3. P. 157-172.
Жекулин В.С. Историческая география ландшафтов (курс лекций). Новгород, 1972. 229 с.
Жекулин В.С. Историческая география : предмет и методы. Ленинград: «Наука», 1982. 224 с.
Низовцев В.А. Ландшафтно-историческое картографирование и Гистехнологии. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2012. Вип.16. C. 84–87
Gregory I.N., Ell P.S. Historical GIS: Technologies, Methodologies, and Scholarship (Cambridge Studies in Historical Geography) . Cambridge: Cambridge University Press, 2007 . 240 с.
Klieshch А.А. The effects of urbanization on the environment. Людина та довкілля. Проблеми неоеколо-гії. 2015. № 3-4. C.28-31.
Коренные и современные ландшафты Москвы. Геопортал МГУ. URL: http://www.geogr.msu.ru:8082/Moscow/ (Дата звернення:01.09.2017)
Исаченко Г.А., Резников А.И. Ландшафты Санкт-Петербурга: эволюция, динамика, разнообразие .. Биосфера. 2014. № 3. C. 231–249.
Макаров В.З., Новаковский Б.А., Чумаченко А.Н. Эколого-географическое картографирование горо-дов. Саратов: Научный мир, 2002. 196 с.
Sanderson E. Beyond Mannahatta. The Welikia project. URL: https://welikia.org/explore/mannahatta-map/ (дата звернення: 01.11.2017)
Lelo К. A GIS Approach to Urban History: Rome in the 18th Century. // ISPRS International Journal Of Geo-Information. 2014. № 3. P. 1293-1316. http://dx.doi.org/doi:10.3390/ijgi3041293
Mapy historyczne Łodzi [Електронний ресурс] // Łódzki Ośrodek Geodezji URL: http://gis2.mapa.lodz.pl/MapyHistoryczne/default.aspx. звернення:01.09.2017)
Методика урболандшафтних досліджень / О.Ю. Дмитрук та ін. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. 2009. Вип. 18. C. 76 – 81.
Кернична О.О. Ландшафтний аналіз індустріально-урбанізованих територій (на прикладі міста Дніпропетровська) : автореф. дис. ... канд. географічних наук : 11.00.11 "Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів" / Харківський національний університет імені В. Н. Кара-зіна . Харків, 2002. 19 c.
Шевченко Г.Є. Аналіз ландшафтно-екологічної ситуації території міста Суми в цілях містобудування (ландшафтної архітектури) : дис. ... канд. географічних наук : 11.00.11 "Конструктивна географія і ра-ціональне використання природних ресурсів" / Харківський національний університет імені В. Н. Ка-разіна . Харків, 2013. 274 c.
Городская среда Харькова: географический анализ загрязнения, самоочищение земель, возможные влияния на здоровье : под ред. И. Г. Черванева. Харьков: ХГУ, 1994. 81 с.
Ричак Н.Л., Некос В.Ю. Забруднення у ґрунтах великого міста за історичний час (на прикладі м. Харкова) . Захист довкілля від антропогенного навантаження. 2004. Вип.9 (11). С. 67- 74.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).