The history of the Kharkiv city landscape formation: experience and methodological features of the study
Keywords:
history of urban landscape, ancient map, chronotope, GIS-technologies, historical reconstruction, dynamics of territorial organization of nature useAbstract
Purpose of the article is to study the history of mapping the formation of the landscape of the city of Kharkiv from the beginning of active urban development to the present day (the end of the XVIII - the beginning of the XXI century), which was carried out in view of the prospects of involving the results in the process of territorial planning of the city's modern development. Methods. The research was based on the application of the principles of diachronic and comparative-historical methodological approaches and the use of cartographic, geoinformation, historical-geographical method and the method of historical sections. Results. The methodological features of carrying out of historical and geographical research are best taken into account by means of the use of GIS. The article presents the results of cartographic modeling of the development of the city's territory, the difficulties in conducting this operation and the probable errors caused by the methodology of the operation. outlined the possibility of using such studies to solve the problems of urban planning practice. The approach outlined in this article allowed researchers from different scientific fields - historians of the city, archaeologists, demographers, economists, etc. - to interpret phenomenology of cities according to different thematic keys. Conclusions. The methodology used in this study allows the effective use of GIS methods for solving applied constructive and geographic tasks, namely, the study of the evolution of urban landscapes on the basis of the analysis and synthesis of cartographic works for the entire period of city formation.
References
Колбовский Е.Ю. Исследование культурных ландшафтов средствами исторических геоинформационных систем: опыт Великобритании. Ярославский педагогический вестник. Том III (Естественные науки), 2011. №2 . C.119-126.
Darby H.C. On the relations of geography and history. Transactions and Papers (Institute of British Geographers). 1953. № 19. P.1-11.
Williams M. Historical geography and the concept of landscape // Journal of Historical Geography. 1989. 15, 1. C. 92-104.
Sauer C. O. Foreword to Historical Geography // Annals of the Association of American Geographers.1941, No. 1, Vol. XXXI. P. 1-24. http://dx.doi.org/10.1080/00045604109357211
Harris C. Theory and synthesis in historical geography. Canadian geographer. 1971. № 3. P. 157-172.
Жекулин В.С. Историческая география ландшафтов (курс лекций). Новгород, 1972. 229 с.
Жекулин В.С. Историческая география : предмет и методы. Ленинград: «Наука», 1982. 224 с.
Низовцев В.А. Ландшафтно-историческое картографирование и Гистехнологии. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2012. Вип.16. C. 84–87
Gregory I.N., Ell P.S. Historical GIS: Technologies, Methodologies, and Scholarship (Cambridge Studies in Historical Geography) . Cambridge: Cambridge University Press, 2007 . 240 с.
Klieshch А.А. The effects of urbanization on the environment. Людина та довкілля. Проблеми неоеколо-гії. 2015. № 3-4. C.28-31.
Коренные и современные ландшафты Москвы. Геопортал МГУ. URL: http://www.geogr.msu.ru:8082/Moscow/ (Дата звернення:01.09.2017)
Исаченко Г.А., Резников А.И. Ландшафты Санкт-Петербурга: эволюция, динамика, разнообразие .. Биосфера. 2014. № 3. C. 231–249.
Макаров В.З., Новаковский Б.А., Чумаченко А.Н. Эколого-географическое картографирование горо-дов. Саратов: Научный мир, 2002. 196 с.
Sanderson E. Beyond Mannahatta. The Welikia project. URL: https://welikia.org/explore/mannahatta-map/ (дата звернення: 01.11.2017)
Lelo К. A GIS Approach to Urban History: Rome in the 18th Century. // ISPRS International Journal Of Geo-Information. 2014. № 3. P. 1293-1316. http://dx.doi.org/doi:10.3390/ijgi3041293
Mapy historyczne Łodzi [Електронний ресурс] // Łódzki Ośrodek Geodezji URL: http://gis2.mapa.lodz.pl/MapyHistoryczne/default.aspx. звернення:01.09.2017)
Методика урболандшафтних досліджень / О.Ю. Дмитрук та ін. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. 2009. Вип. 18. C. 76 – 81.
Кернична О.О. Ландшафтний аналіз індустріально-урбанізованих територій (на прикладі міста Дніпропетровська) : автореф. дис. ... канд. географічних наук : 11.00.11 "Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів" / Харківський національний університет імені В. Н. Кара-зіна . Харків, 2002. 19 c.
Шевченко Г.Є. Аналіз ландшафтно-екологічної ситуації території міста Суми в цілях містобудування (ландшафтної архітектури) : дис. ... канд. географічних наук : 11.00.11 "Конструктивна географія і ра-ціональне використання природних ресурсів" / Харківський національний університет імені В. Н. Ка-разіна . Харків, 2013. 274 c.
Городская среда Харькова: географический анализ загрязнения, самоочищение земель, возможные влияния на здоровье : под ред. И. Г. Черванева. Харьков: ХГУ, 1994. 81 с.
Ричак Н.Л., Некос В.Ю. Забруднення у ґрунтах великого міста за історичний час (на прикладі м. Харкова) . Захист довкілля від антропогенного навантаження. 2004. Вип.9 (11). С. 67- 74.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors reserve the right of attribution for the submitted manuscript, while transferring to the Journal the right to publish the article under the Creative Commons Attribution License. This license allows free distribution of the published work under the condition of proper attribution of the original authors and the initial publication source (i.e. the Journal)Authors have the right to enter into separate agreements for additional non-exclusive distribution of the work in the form it was published in the Journal (such as publishing the article on the institutional website or as a part of a monograph), provided the original publication in this Journal is properly referenced
The Journal allows and encourages online publication of the manuscripts (such as on personal web pages), even when such a manuscript is still under editorial consideration, since it allows for a productive scientific discussion and better citation dynamics (see The Effect of Open Access).