Агроеколоічний ефект використання повільнорозчинних капсульованих мінеральних добрив в лісовому та сільському господарстві
Ключові слова:
повільнорозчинні добрива, біоклейове покриття, пролонгування дії добрив, урожайність рослин, якість урожаюАнотація
Мета. Обґрунтування використання повільнорозчинних капсульованих мінеральних добрив та встановлення оцінки ефективності їх використання. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та математичний. Результати. В умовах відкритого ґрунту встановлено, що використання повільнороз-чинної капсульованої форми Суперагро з покриттям гранул біоклеєм на фоні без капсулювання Суперагро забезпечує одержання 62 % стандартних сіянців сосни звичайної. Максимальні прибавки в рості сіянців мали місце на варіанті з повільнорозчинною капсульованою формою Суперагро. Аналізуючи вплив Суперагро і його повільнорозчинної модифікації на сільськогосподарських культурах (ярова пшениця, картопля і цукровий буряк), виявлено що капсульована форма Суперагро з покриттям гранул біоклеєм значно збільшує урожайність сільськогосподарських культур, збільшує якість продукції та зменшує вміст шкідливих речовин. Врожайність ярової пшениці, картоплі і цукрового буряку збільшилися на 6,8 %, 12,6 % і 17,4 % відповідно. При підживленні картоплі на варіанті з капсульованою формою Суперагро зростають показники вмісту сухих речовин та крохмалю, а вміст нітратів навпаки зменшується. При підживленні цукрового буряку на варіанті з капсульованою формою Суперагро зростають показники вмісту сухих речовин, а вміст нітратів навпаки зменшується. При цьому, вміст цукру на всіх варіантах залишається без змін. Досягти підвищення використання поживних елементів в добриві Суперагро можна на основі капсулювання, з застосуванням біоклею (фуропласту) і тим самим створити повільнорозчинні добрива з високими агрохімічними показниками. Підвищена вологостійкість поживних елементів в добриві Суперагро дозволяє розглядати капсульовані добрива як пролонговані, що діють не тільки в рік внесення, але і в наступні. З точки зору охорони навколишнього середовища, застосування добрив у вигляді капсульованих гранул може істотно знизити забруднення поверхневих і підземних вод від компонентів мінеральних добрив. Висновки. Капсулювання мінеральних добрив з застосуванням біоклею (фуропласту), тобто покриття гранул добрив тонкою плівкою із незначною проникністю, дозволяє значно підвищити врожайність культур та подовжити термін дії добрив у ґрунті. Підтверджено позитивний вплив використання повільнорозчинних капсульованих мінеральних добрив Суперагро на сіянці сосни звичайної, ярої пшениці, картоплі та цукрового буряку. Підтверджено позитивний агроекологічний ефект від застосування капсульованої форми добрив Суперагро при покритті їх гранул фурапластом.
Посилання
Господаренко Г. М. Основи інтегрованого застосування добрив. К.: ЗАТ НІЧЛАВА, 2002. 344 с.
Нагурський О. А., Мальований М. С., Бунько В. Я. Особливості капсулювання гранульованих мінеральних добрив в апаратах киплячого шару. Хімічна промисловість України. 2012. №5. С. 55-58.
Малюга Ю. Е. Эффективность применения медленно растворимого аммофоса на эродированной почве под мелиоративные насаждения. Вісн. Харків. нац. аграр. ун-ту. Сер. «Ґрунтознавство і агрохімія, землеробство, лісове господарство». 2005. Вип. №1. С. 166–168.
Скрильник Є. Органо-мінеральні добрива: перспективи їхнього застосування. Пропозиція. 2010. №12 С. 68-70.
Лісняк А. А. Лісотипологічна оцінка еродованих ґрунтів на різних материнських породах в умовах різних природних зон України. Вісник ХНУ ім. Каразіна. Серія Екологія . 2015, Випуск 12, № 1147. С. 14-20. - ISSN 1992-4259.
Огліх В. В. Виробництво і застосування мінеральних добрив як вагомий фактор підвищення врожайності. Економіка АПК. 2012. №2. С. 38-43.
Малюга Ю. Е. , Смольянинов И.И., Дегтярев В. В. Окклюдированные удобрения: их возможности для повышения качественной структуры урожая. Агрохімія і ґрунтознавство [«Ґрунти – Екологія – продовольство»], Х., 1998. С. 180–181.
Наукові та прикладні основи захисту грунтів від ерозії в Україні [Текст]: монографія / Д. О. Тімченко, М. М. Гічка, М. В. Куценко, А. А. Лісняк [та інші]. Харків: НТУ "ХПІ", 2010. - 460 с. – ISBN 978-966-593-820-0
Нагурський О. А. Капсульовані мінеральні добрива. Кінетика вивільнення компонентів із полідисперсних сумішей. Хімічна промисловість України. 2012. №3 (110). С. 69-73.
Таран А. Л. Эффективные технологии капсулирования гранул азотсодержащих удобрений. Хи-мическая промышленность сегодня. 2003. №7. С. 5-10.
Мальований М. С. , Нагурський О. А., Бунько В. Я., Друзюк В. М. Тепломасообмін процесу капсулювання мінеральних добрив водним розчином плівкоутворюючої композиції палигорськіт- меляса. Вісник Кременчуцького НУ ім. Михайла Остроградського. 2012. №2 (74). С. 117-120.
Barna I., Gumnytskyi Y., Atamanyuk V. Intradiffusion mass transfer during drying of slag gravel raw granule. Chemistry & Chemical Technology. 2013. Vol. 7, №4. P. 461-465.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).