Аналіз техногенного навантаження на повітряний басейн окремих промислово-міських агломерацій Східної України (на прикладі міста Дніпро)

Автор(и)

  • А. В. Чугай Одеський державний екологічний університет, Україна
  • О. І. Чернякова Одеський державний екологічний університет, Україна
  • Ю. В. Базика Одеський державний екологічний університет, Україна

Ключові слова:

оцінка якості, атмосферне повітря, модуль навантаження, забруднююча речовина,

Анотація

Мета. Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря м. Дніпро в сучасних умовах і техногенного навантаження на повітряний басейн Дніпропетровської області. Методи. Статистичні. Результати. Обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в 4 рази більше викидів від пересувних джерел. Максимальні значення викидів забруднюючих речовин відзначаються для підприємств переробної і добувної галузі. Виконано оцінку рівня забруднення атмосферного повітря м. Дніпро. За період дослідження відзначається збільшення рівня забруднення м. Дніпро. До речовин, по яких постійно якість атмосферного повітря не відповідає нормативам, відносяться пил, діоксид азоту і формальдегід. Рівень забруднення атмосферного повітря можна класифікувати як «забруднений» – як «сильно забруднений». Розраховано модуль техногенного навантаження на повітряний басейн Дніпропетровської області і м. Дніпро. Показник техногенного навантаження по Дніпропетровській області від стаціонарних джерел значно перевищує цей же від пересувних. У м. Дніпро рівень техногенного навантаження на порядок перевищує відповідний у області. Це свідчить про значний рівень техногенного навантаження на повітряний басейн м. Дніпро саме від стаціонарних джерел. При цьому обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел по області порівняно з м. Дніпро на порядок вище, а площа області – на два порядки. Відзначено зменшення рівня техногенного навантаження на повітряний басейн Дніпропетровської області в цілому. Висновки. Дніпропетровська область відноситься до регіонів зі значним промисловим потенціалом. Першочерговими завданнями щодо покращення стану повітряного басейну є розробка заходів щодо зменшення обсягів викидів від стаціонарних джерел, а також оптимізація системи моніторингу з метою визначення переліку пріоритетних забруднюючих речовин.

Біографія автора

А. В. Чугай, Одеський державний екологічний університет

канд. геогр. наук, доц.

Посилання

Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2016 рік. Дніпро, 2017. 246 с.

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2015 році. Київ, 2017. 308 с.

Тимошенко Л.В. Управління рівнем забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами у промисловому місті. Економічний вісник. 2013. № 3. С. 121 – 129.

Левчук К.О., Волосова Є.Р. Екологічні проблеми Дніпропетровщини. Наукові праці. Сер. «Техногенна безпека. Радіобіологія». 2015. Вип. 249. Т. 261. С. 161 – 166.

Поліщук С.З., Демиденко А.С., Баличев І.І., Коваленко Є.О. Аналіз впливу стаціонарних та пересув-них джерел забруднення на стан атмосферного повітря м. Дніпропетровська. Строительство, материаловедение, машиностроение. 2015. Вып. 84. С. 167 – 171.

Кринична І.П., Костенко В.О. Пріоритети регіональної політики у сфері екологічної безпеки України (на прикладі Дніпропетровської області). Державне будівництво. 2017. № 1. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2017-1/doc/2/01.pdf (дата звернення: 17.11.2018 р.).

Біляєв М.М., Русакова Т.І. Комп’ютерна оцінка рівня забруднення атмосферного повітря під дією тех-ногенних джерел. Збірник наукових праць НГУ. 2018. № 54. С.337 – 344.

Каспійцева В.Ю. Оцінка і прогноз якості атмосферного повітря на регіональному рівні: автореф. дис. канд. техн. наук: 21.06.01. Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2017. 24с.

Полонська А.Є., Приставка П.О. Модель техногенного впливу на повітряне середовище за використанням ГІС «AirNorm». Математичне моделювання. 2007. № 1 (16). С. 83 – 85.

Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2013 рік. Дніпро, 2014. 138 с.

Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2014 рік. Дніпро, 2015. 229 с.

Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2015 рік. Дніпро, 2016. 229 с.

Електронний ресурс: URL: https://www.slideshare.net/DIA_investment/ss-87975316 (дата звернення: 24.10.2018 р.).

Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2017 рік. Дніпро, 2018. 287 с.

Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах. Ленинград: Гидрометеоиз-дат, 1986. 116 с.

Адаменко О.М., Рудько Г.І. Екологічна геологія. Київ: Манускрипт, 1998. 348 с.

Електронний ресурс: URL: http://old.adm.dp.gov.ua/OBLADM/obldp.nsf/index.pdf (дата звернення: 4.11.2018 р.).

##submission.downloads##

Номер

№ 19 (2018): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія "Екологія"

Розділ

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).