Досвід вирішення соціальних питань за кордоном (на прикладі фермерської практики)
Ключові слова:
хімія, біогеохімія, екологічна освіта, природничі науки, компетентність, рівні вищої освіти, годинне навантаження,Анотація
Мета. Огляд історії викладання нормативної дисципліни «Хімія з основами біогеохімії» та вибіркових хімічних дисциплін при підготовці фахівців зі спеціальності 101 «Екологія» з метою 1) звернути увагу до сучасного стану годинного навантаження природознавчих дисциплін хімічного напрямку, що складають базис для підготовки освіченого фахівця-еколога, та 2) пошуку шляхів поліпшення внеску хімічної складової у вищу екологічну освіту в умовах реформування вищої школи України. Методологічні підходи. Конкретизація, аналіз, синтез, розкриття причинно-наслідкових зв’язків з декларативним напрямом системних досліджень. Результати. У хронологічному порядку проведено аналіз викладання нормативної та вибіркових хімічних дисциплін з 1999 по 2018 рр. для спеціальності 101 «Екологія». Показано корисність і важливість хімічної підготовки для формування, як спеціальних, так і інтегрованих компетентностей екологів; висловлюється тривога за третинне скорочення навантаження на нормативну дисципліну «Хімія з основами біогеохімії» і сумнів ефективності її засвоєння здобувачами вищої освіти за цих умов. Пропонуються шляхи вирішення проблеми, що виникла, через зміну підходу у класичному викладанні хімії в реальній обстановці. Висновки. У реаліях сьогодення скорочення викладання дисциплін хімічного змісту та усунення них з навчальних програм є невиправданим і регресивним. З підвищенням техногенного навантаження на біосферу необхідність у поширенні та покращенні хімічних знань є очевидною. Для набуття компетентностей, що вимагаються, як варіанти пропонуються введення блок-дисциплін хімічно-екологічного напрямку, хіміко-аналітичних спецкурсів, проведення презентацій та майстер-класів. Саме біогеохімія з її природознавчою інформативністю і прикладною складовою здатна надати фахівцю-екологу сучасний світогляд, професійний кругозір та необхідну компетентнісну значимість.
Посилання
Койнова І.Б. Нові підходи до екологічної освіти в Україні. Вісник Харківського Hаціонального універ-ситету імені В.Н. Каразіна. Cерія Екологія, 2017 (16), 150-154.
Некос А.Н., Цехмістрова Ю.В. Компетентнісний підхід особисто-орієнтованого напряму при викла-данні екології в середніх навчальних закладах. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, 2016. № 1-2 (25), 88-93.
Рудь М.В. Компетентнісний підхід в освіті. Вісник Львівського Hаціонального університету. Серія : Педагогічна, 2006 (21, ч. 1), 73-81.
UR Bologna Seminar Using Learning Outcomes. Edinburg, 1-2 July 2004. URL: www.bologna-bergen2005.no
Галузевий стандарт вищої освіти (ГСВО) МОН України. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра. Видання офіційне : Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, 2011. 41 c.
Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/lows/show/1556-18/
Project Tuning Educational Structures in Europe (TUNING). URL: www.unideusto.org/tuningeu/
Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти. Наказ Міністерства освіти і нау-ки України №600 від 01 червня 2017 р. –URL: https://mon. gov.ua>app>vishcha-osvita
Стандарт вищої освіти України. Наказ МОН України №1076 від 04.10.2018 р. Видання офіційне: Міні-стерство освіти і науки України, Київ, 2018. URL: Список НПА https://www.mon.gov.ua>npa або https://www.mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5bb/ 626/82a/5bb62682ac919819553374
Федорова Г.В. Біогеохімія : навч. посібник. Одеса : ТЕС, 2015. С.16-23. (284.)
University of Copenhagen. URL: https://www.studies.ku.dk/masters/water-and-enviroument/program/ structure
Highest ranking unis for Environmental Science degree United-Kingdom. URL: https://www.whatuni.com>search> subject
University of Southampton. URL: https://www.southampton.ac.uk або http://www.il.ru/higher/university/38
University of Nova Horica (Slovenia). URL: http://www.ung.si/en/study/school-of-environmental-sciences/faculty
ETH Zurich/ URL: http://www.usnews.com>education>
University of Lund (Sweden). URL:
https://www.lunduniversity.lu.se
University of Davis (USA). URL: https://www.uc.davis.edu/interest-groups/agriculturel-and-environmental-sciences-graduate-programs
University of East Anglia (Great Britain). URL: http://www.uea.ac.uk/env/courses/bsc-environmental-earth-sciences.underground-degrees
University of Oregon (USA)/ URL: chemoc.coas.oregonstate.edu
University of Wisconsin-Madison (USA). URL: www.biogeochem.engr.wisc.edu
Казанский федеральный университет (РФ). URL: https://edu.kpfu.ru
Добровольский В.В. Основы биогеохимии. М. :
Издательский центр «Академия», 2003, 342.
Радиоэкология – программа профиля бакалавриата 1.05.03.06 Экология и природопользование. URL: msk.postupi.online>programma/748
Естественные науки | Специальности бакалавриата | Статьи и обсуждение вопросов образования Казахстана | Образовательный сайт Казахстана | Еnt 2017 URL: https://www.google.com/search?q=testent.ru>publ>estestvennye_nauki
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).