Оцінка екологічного ризику при вживанні сирих і варених овочів
Ключові слова:
екологічний ризик, агент ризику, концентрація, картопля, морква, коефіцієнт небезпеки, захворюванняАнотація
Ризик для здоров'я людини при споживанні овочів ґрунтується на характеристиці шкідливих ефектів, здатних розвинутися в організмі людини при тривалому використанні цих продуктів. У той же час, при споживанні овочів людиною можливим є зменшення вмісту у них забруднюючих речовин шляхом термообробки, наприклад, варіння. Тому актуальним є порівняння ризику, що виникає при вживанні в їжу сирих та варених овочів. Мета. Визначення екологічного ризику від вживання овочів (морква і картопля) з високими концентраціями хімічних елементів та можливістю зменшити їх шляхом відварювання. Методи. Польові, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, статистичні. Результати. На основі проведених польових досліджень на присадибній ділянці, розташованій у селищі Шевченкове Харківської області та лабораторних досліджень визначено вміст важких металів – свинцю, кадмію, цинку, міді та заліза і нітратів у варених та сирих моркві та картоплі. Виявилось, що практично всі метали не мають перевищення ГДК. Для визначення рівня впливу варіння на плоди порівняно вміст важких металів до і після варіння. На основі результатів лабораторного аналізу розраховано коефіцієнти концентрації важких металів у рослинній продукції та розраховано екологічний ризик від вживання овочів у їжу. При порівнянні всіх агентів ризику між собою за коефіцієнтами небезпеки виявлене переважання нітратів та кадмію у всіх зразках. Також слід зазначити високу небезпеку, що створюють свинець, мідь та залізо, виявлені у моркві. Порівняння тест–об’єктів за загальним екологічним ризиком для здоров’я від їх вживання показало, що найвищий ризик має сира морква, а найнижчий – картопля варена. Термообробка моркви знижує загальний ризик лише на 25%, а картоплі – на 40 %. Висновки. Встановлено, що після термообробки майже всі речовини частково виводяться з овочів. Аналіз змін, що відбуваються в картоплі і моркві після варіння свідчить про зниження ризику захворювання. Ризик появи захворювань практично всіх органів найвищий при вживанні моркви сирої.
Посилання
Некос А. Н. Экология и проблемы безопасности товаров народного потребления. Изд. 2-е, перер. и доп. / Под общ. ред. В. Е. Некоса. Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2007. 380 с.
Некос А. Н. Трофогеографія: теорія і практика. Монографія. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. 296 с.
Некос В. Ю., Максименко Н. В. , Карпенко Н.Б. Формування екологічної якості деяких сортів яблук в умовах різного антропогенного навантаження. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Екологія. № 722. . 2006. С. 5-8.
Дудурич В. М. Екологічна безпека ґрунтового покриву та сільськогосподарського виробництва овоче-вої продукції в межах Лівобережного лісостепу: Автореф. дис. … канд геогр. наук / ХНУ ім. В.Н. Ка-разіна. – Х., 2007. – 18 с.
Мороз О. П., Максименко Н. В. Екологічна безпека овочів, вирощених у Шевченківському районі Ха-рківської області. Сучасні проблеми екології: тези ХV Всеукраїнської наукової on-line конференція здобувачів вищої освіти і молодих учених з міжнародною участю ( 28 березня 2019 року). Житомир : ЖДТУ, 2019. - С. 32.
Ильин В. Б. Тяжелые металлы в системе почва-растение. Новосибирск : Наука. Сиб. отд-ние, 1991. 151 с.
Алексеев Ю. В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. Л. : Агропромиздат. Ленингр. отд-ние, 1987. 142 с.
Галаган О. О. Ландшафтно-геохімічні дослідження міграції важких металів у лісостепових ландшафт-них комплексах України. Український географічний журнал. 1993. № 2. С. 32 – 35.
Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях. М. : Мир, 1989. 439 с.
Харитонов М. М., Лазарєва О. М., Лемішко С. М. Екологічна оцінка варіабельності вмісту нітратів у овочевих та плодово-ягідних культурах у Дніпропетровській області. Вісник Полтавської державної аграрної академії № 3, 2015. С. 29-31.
Фатєєв А. І., Мірошниченко М. М., Биндич Т. Ю. Особливості міграції важких металів з орного шару зональних ґрунтів України. Вісник ХДАУ. 1999. № 2. С. 99 – 100.
Нітрати у ранніх овочах. Державна установа "Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" Електронний ресурс. URL : http://labcenter.kh.ua/?p=2314
Регламент Комісії (ЄС) від 19 грудня 2006 року № 1881/2006. URL: https://eur-lex.europa.eu/homepage.html
Ведення сільськогосподарського виробництва у приватному секторі в умовах посиленого антропо-генного впливу на навколишнє середовище / [Т.М. Мислива, П.П. Надточій, Л.О. Герасимчук та ін.]; за ред. Т.М. Мисливої. Житомир, 2011. 50 с.
Методика дослідної справи в овочівництві та баштанництві / За реакцією Г. Л. Бондаренка, К. І. Яко-венка. Х.: Основа, 2001. 369 с.
Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязня-ющих окружающую среду.- М.: Федеральный центр rоссанэпиднадзора Минздрава России, 2004.143 с.
Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни. М. : Мир, 1989. 187с.
Максимально допустимі рівні вмісту забруднюючих речовин у харчових продуктах в ЄC та КНР у партнерстві. Група Світового банку 1818 H Street NW Вашингтон ОК 20433, 2018. – 60 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).