Особливості забруднення деякими стійкими органічними полютантами морського середовища північно-західної частини Чорного моря

Автор(и)

  • Ю. М. Деньга Український науковий центр екології моря, вул. Французький бульвар, 89, м. Одеса, 65000, Україна , Україна
  • В. I. Михайленко Одеський державний екологічний університет , вул. Львівська, 15, м. Одеса, 65016, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0001-6667-2457
  • Ю. В. Олейнік Український науковий центр екології моря, вул. Французький бульвар, 89, м. Одеса, 65000, Україна , Україна
  • Т. А. Сафранов Одеський державний екологічний університет , вул. Львівська, 15, м. Одеса, 65016, Україна, Україна http://orcid.org/0000-0003-0928-5121

Анотація

Результати. Методику екологічних стандартів адаптовано для оцінки забруднення морського середовища СОП. Визначено екологічний стан морської води та донних відкладів північно-західної частини Чорного моря за встановленими величинами гранично-допустимих концентрацій (ГДК) та екологічних нормативів (ЕН). Оцінено екологічний стан морської біоти за забрудненням ГХБ згідно до встановленого екологічного нормативу, для оцінки екологічного стану гідробіонтів на предмет забруднення ПХБ використано європейський аналог ГДК (MAC-EQS) для морських організмів промислового призначення (але варто зазначити, що оцінку проведено лише для недіоксиноподібних ПХБ). Виявлено необхідність затвердження в Україні на законодавчому рівні нормативів вмісту ПХБ у морських організмах, зокрема, – промислового значення. Для повної оцінки екологічного стану та особливостей забруднення СОП морського середовища північно-західної частини Чорного моря необхідно запровадити комплексну систему моніторингу, яка б дозволяла проводити аналіз забруднення морського середовища всіма СОП, передбаченими вимогами Стокгольмської конвенції.

Висновки. Екологічний стан морської води  відповідає категорії «дуже добрий». Стан морської біоти у більшості випадків відповідає класам якості  «добрий» та «дуже добрий». Екологічний стан донних відкладів в основному класифікується як «задовільний» та «поганий», що за певних природних умов може стати джерелом вторинного забруднення морської води та біоти. Для повної оцінки екологічного стану необхідно врахувати всі СОП, що може суттєво змінити результати оцінки стану якості морського середовища північно-західної  частини Чорного моря.

Біографії авторів

Ю. М. Деньга, Український науковий центр екології моря, вул. Французький бульвар, 89, м. Одеса, 65000, Україна

начальник відділу аналітичних досліджень та організації моніторингу

В. I. Михайленко, Одеський державний екологічний університет , вул. Львівська, 15, м. Одеса, 65016, Україна

аспірант кафедри екології та охорони довкілля

Ю. В. Олейнік , Український науковий центр екології моря, вул. Французький бульвар, 89, м. Одеса, 65000, Україна

Завідувач лабораторії хіміко-аналітичних досліджень

Т. А. Сафранов , Одеський державний екологічний університет , вул. Львівська, 15, м. Одеса, 65016, Україна

доктор геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач кафедри екології та охорони довкілля

Опубліковано

2022-01-21

Номер

№ 23 (2021): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна серія "Екологія"

Розділ

ЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОСИСТЕМ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).