Шумове навантаження на урболандшафти м. Первомайський, як конфлікт природокористування
Ключові слова:
ландшафтно-екологічне планування, урболандшафт, забруднення, картографічна модельАнотація
Особливість ландшафтно-екологічного планування (ЛЕП) урболандшафтів полягає у необхідності здійснення екологічного обстеження території з якомога ширшим діапазоном показників, що підвищує об’єктивність виділення конфліктів природокористування. Одним із джерел конфліктів в урболандшафтах є шум, інтенсивність якого змінюється як протягом доби, так і протягом тижня. Мета. Просторово-часова оцінка шумового навантаження на урболандшафти м. Первомайський Харківської області. Методи. Вимірювання шуму здійснювалось за допомогою приладу Digital Sound Level Meter з просторовою прив'язкою до GPS координат. Результати. Загальний обсяг масиву отриманих експериментальних даних – 1440, на основі статистичної обробки яких розроблені картографічні моделі просторового розподілу шумового навантаження в межах міста для 4-х періодів (вихідний і робочий день, вранці і опівдні). Встановлено, що рівень шуму в межах лінійно-дорожніх ландшафтів – 65-70 дБ, в селітебних – 48-55 дБ; захисно-рекреаційних і садово-паркових – 36-44 дБ. Максимальний рівень шуму зафіксований на ділянці сумісної дії промислових і лінійно-дорожніх ландшафтів – 85 дБ, тобто основним джерелом шуму в м. Первомайський є транспорт. Висновки. Отримані результати дають основу для наступного етапу ЛЕП – розробки напрямків покращення екологічного стану лінійно-дорожніх та суміжних з ними ландшафтів.
Посилання
Максименко Н. В., Клєщ А. А. Ландшафтно-екологічне планування, як інструмент для покращення екологічного стану міст//Екологічний стан і здоров`я жителів міських екосистем. Горбуновські читання: тези доповідей / за ред. Масікевича Ю. Г. – Чернівці «Місто», 2015. С. 90-91.
Максименко Н. В., Клєщ А. А. Методичні особливості інвентаризаційного етапу ландшафтно-екологічного планування // Охо-рона довкілля: зб. наук. статей ХІ Всеукраїнських наукових Таліївських читань. Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015. С. 35–38.
Максименко Н. В., Клєщ А. А., Михайлова К. Ю., Гоголь О. М. Особливості ландшафтно-екологічного планування територій різного функціонального призначення // Географія, екологія, туризм: теорія, методологія, практика: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка 21-23 травня 2015, Тернопіль : СМП «Тайп», 2015. С.249-251.
СНиП 11-12-77. Нормы проектирования. Защита от шума. Москва: Госстрой СССР, 1977.
Максименко Н. В., Владимирова О. Г., Шевченко А. Ю., Кочанов Е. О. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище // Підручник для студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, Харків, ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. 256 с.
Шумомеры. Общие технические требования и методы испытаний: ГОСТ 17187-81. (СТ СЭВ 1351-78), Москва: Государственный Стандарт, 1982.
Максименко Н.В., Медведєва Ю. В. Оцінка шумового забруднення Московського проспекту // Охорона довкілля. Збірник наукових праць VІІ Всеукраїнських наукових Таліївських читань. Харків, 2011. С. 79-83.
Максименко Н.В. Ландшафтно-экологическое планирование территорий для нужд государственного регулирования природопользования в Украине // Научно-методические и прикладные аспекты экологиза-ции: Монография под общ. ред. И. Ю. Швец. – Симферополь : ДИАЙПИ, 2013. С.274-291.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).