Методологія оцінки впливу стихійних звалищ на екологічний стан (на прикладі Дергачівського району Харківської області)

Автор(и)

  • М. О. Солоха ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», Україна
  • Е. О. Кочанов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

Ключові слова:

звалища, моніторинг, анкетування, польові дослідження

Анотація

За запропонованою методологією оцінки впливу стихійних звалищ з використанням дистанційного та польового методів дослідження визначено, що всі несанкціоновані звалища за місцем розташування наближені до адміністративного центру та найбільших населених місць району. Знешкодження звалищ неможливе із-за розташування за рельєфом, звалища стрімко збільшують об’єм та площу. Пропонується таке рішення – повністю обмежити поповнення існуючих звалищ.

Біографії авторів

М. О. Солоха, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»

кандидат географічних наук, старший науковий співробітник

Е. О. Кочанов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

кандидат військових наук, доцент

Посилання

Денисов В. Ф. Комплекс по утилізації ТБ і ПЗ з використанням процесу Ванюкова / В. Ф. Денисов // Екологія міст. – М., 1995. – № 5. – С.77-79. – (Інформаційний збірник).

Про охорону атмосферного повітря: Закон України . – К., 1992

Про охорону навколишнього середовища: Закон України. – К., 1991.

Про відходи: Закон України // Відомості Верх. Ради України. – 1998. – № 36-37.

Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами: Закон України // Відомості Верх. Ради України. – 2000. – № 44.

Про охорону земель: Закон України// Відомості Верх. Ради України. – 2003. – № 39.

Про охорону навколишнього природнього середовища: Закон України // Відомості Верх. Ради України. – 1991. – № 41.

Про питну воду та питне водопостачання: Закон України // Відомості Верх. Ради України. – 2002.

Класифікатор відходів України. Режим доступу до журналу: http://prostonauka.com/klasyfikator-vidhodiv. 2011 р.

Корольов В. А. Еколого-геологічний моніторинг полігонів твердих відходів / В. А. Корольов, Д. Б. Неклюдов, Б. А. Новаковський, Н.І.Тульська // Екологія та промисловість Росії. – 2001. – № 7. – С. 39-43.

Кузнецова О. К. Загрязнение окружающей среды отходами и опасными веществами / О. К. Кузнецова, О. Л. Радчик – М., 2001.

Ласкорін Б. Н. Безвідходна технологія у промисловості / Ласкорін Б. Н., Громов Б. В., Циганков А. П., Сенін В. Н. – М., Стройиздат, 1986. – С.109-158.

Загальна українська акція. Режим доступу до журналу: http://letsdoit.org.ua/?page_id=2068

Стародубцев В. М. Сміттєзвалища Київщини видно із космосу. 2010 Режим доступу до журналу: http://scientistschool.org.ua/?cat=6

Довкілля Харківської області 2009: стат. збірник – Х.: Головне стат. управління в Харк. обл, 2010. – 134 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-31

Номер

№ 944 (2011): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Серія "Екологія". Випуск 6

Розділ

ЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОСИСТЕМ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).