ОСНОВНЫЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ВЗВЕСИ В ВОДЕ ДНЕСТРОВСКОГО ЛИМАНА, ПОБЕРЕЖЬЕ ЧЕРНОГО МОРЯ
Ключові слова:
Черное море, лиман, гидрологическая съемка, суспензия, вода, поверхность, дно, картаАнотація
В результате проведенной гидрологической съемки Днестровского лимана и анализа отобранных проб воды на поверхности и у дна определены крайние и средние значения мутности по отдельным гидрологическим районам. По совокупности физико-географических показателей в лимане выделено 4 гидрологических района. Установлено, что взвесь перекатывается волнами в направлении стокового течения из реки Днестр в сторону Цареградского гирла. Каждая активизация действия волн и течений активизирует движение наносов в сторону Цареградского гирла.Посилання
Березницька Н.О. Можливі зміни берегів у Дністровському лимані під впливом відносного здіймання рівня Чорного моря // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2002. – № 5-6. – С. 54 – 60.
Березницька Н.О. Провідні риси рельєфу дна Дністровського лиману на північному узбережжі Чорного моря // Фіз. географія та геоморфологія. – 2003. – Вип. 44. – С. 176 – 187.
Березницька Н.О. Прозорість води в Дністровському лимані, узбережжя Чорного моря // Вісник Одеськ. нац. університету. Сер. геогр. і геол. науки. – 2008. – Т. 13. – Вип. . – С. 54 – 60.
Новиков Б.И., Паланский М.Г. Распределение микроэлементов в современных отложениях Днестровского лимана // Петрология, минералогия и рудообразование в пределах Украинского Щита: Сб. научн. трудов. – К.: Наукова думка, 1984. – С. 53 – 60.
Розенгурт М.Ш. Исследование влияния зарегулированного стока р.Днестра на солевой режим Днестровского лимана. – К.: Наукова думка, 1971. – 132 с.
Розенгурт М.Ш. Гидрология и перспективы реконструкции природных ресурсов Одесских лиманов. – Киев: Наукова думка, 1974. – 224 с.
Русев И.Т. Дельта Днестра: история природопользования, экологические основы Мони-торинга, охраны и менеджмента водно-болотных угодий. – Одесса: Астропринт, 2003. – 765 с.
Северо-западная часть Черного моря — биология и экология // Отв. ред. Ю.П. Зайцев, Б.Г. Александ-ров, Г.Г. Миничева. – Киев: Наукова думка, 2006. –
Тимченко В.М. Эколого-гидрологические исследования водоёмов северо-западного Причер-номорья. – Киев: Наукова думка, 1990. – 238 с.
Тимченко В.М., Вишневский В.И. Физическое моделирование динамики водных масс Днестровского лимана // Гидробиологический журнал. – 1989. – Т. 25. – Вып. 3. – С. 64 – 69.
Тимченко В.М., Колесник М.П. Исследование и прогноз мутности воды реконструируемых водоёмов (на примере Днестровского лимана) // Гидробиологический журнал, 1986. – Т. 22. –Вып. 5. – С. 84 – 91.
Шуйский Ю.Д. Географическое положение и структура устьевой области Днестра на побережье Черного моря // Причорном. Екологічний бюлетень. – 2005. – № 3-4. – С. 29 – 41.
Shuisky Y.D. The hydro-morphological processes in the mouth of the Dnestr River // Proc. EUCC Intern. Symp. «Manag. and Conserv. N-W Black Sea Coast». R.Bosch, ed. – Odessa: Astroprint Publ. Co., 1998. – P. 166 – 181.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).