Агроекологічна ефективність використання біологічних відходів
Ключові слова:
агроекологічна ефективність, овочеві культури, гній, біологічні відходи, важкі метали, мікроелементний статус,Анотація
Мета. Визначення агроекологічної ефективності використання залишкового органічного продукту фізико-хімічної переробки гною великої рогатої худоби в якості добрива овочевих культур. Методи. Польовий, метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Результати. Оцінка мікроелементного статусу грунту удобреної ділянки показала, що внесення залишкового органічного продукту сприяло підвищенню забезпеченості грунту Mn з низької до середньої, з середньої до високої для Cu та Zn та сприяло зниженню рухомості свинцю в ґрунті. Наведені дані досліджень щодо застосування біологічних відходів при виробництві гуматів в якості добрива овочевих культур. Капуста та морква не накопичують в господарській частці урожаю важких металів; у плодах перецю солодкого спостерігається незначне накопичення кадмію. Висновки. Показана висока агроекологічна ефективність використання залишкового органічного продукту фізико-хімічної переробки гною великої рогатої худоби в якості добрива для отримання екологічно безпечної овочевої продукції.
Посилання
Артюшин А. М. Краткий справочник по удобрениям. М. : Колос. – 1971. 288 с.
База патентів України// URL: http://uapatents.com/5-87003-sposib-oderzhannya-dobriva.html
Балюк С. А., Медведєв В. В., Мірошниченко М. М., Скрильник Є. В. та ін. Екологічний стан ґрунтів в Україні// Український географічний журнал. 2015 р. № 2. С. 38-42.
Бацула О. О. , Скрильник Є. В. Концептуальна модель механізму гумусоутворення // Вісник ХДАУ Серія «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство». 2001 № 3. С. 45-52.
Важенин И. Г. Методические указания по агрохимическому обслуживанию и картографированию почв на содержание микроэлементов. М.: Изд-во ВАСХНИЛ, 1976.- 212с.
ГОСТ 17.4.3.06-86. Охрана природы. Почвы. Общие требования к классификации почв по влиянию на них химических загрязняющих веществ.
ГОСТ 26929-94. Сырье и продукты пищевые. Минерализация для определения содержания токсичных элементов (Сировина і продукти харчові. Підготування проб. Мінералізація для визначення вмісту токсичних елементів).
Гуцуляк В. М. Ландшафтно – геохімічна екологія Ч.: Рута, 2001.248с.
Детоксикація важких металів у ґрунтовій системі. Методичні рекомендації. / Укладачі: д. с.-г. н., проф. Фатєєв А. І.; к. с.-г. н., ст.. н. с. Самохвалова В. Л. – Харків: КП «Міськдрук», 2012. – 70 с.
Діагностика стану хімічних елементів системи ґрунт-рослина / За редакцією д.с.-г. наук, професора Фатєєва А. І., к.с.-г. наук Самохвалової В. Л. – Харків: КП «Міськдрук», 2012. – 146с.
ДСТУ 4770.1 - 9:2007 Якість грунту. Визначення вмісту рухомих сполук марганцю (цинку, кадмію, заліза, кобальту, міді, нікелю, хрому, свинцю) в грунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії – К. : Держспоживстандарт України. – 2009. – 117 с.
ДСТУ4287-2004 Якість грунту. Відбирання проб. – К. :Держспоживстандарт України. 2005. 5 с.
Зудилов Н. И., Антонова О. И. Эффективность нетрадиционных жидких органических удобрений при возделывании томатов // Вестник Алтайского ГАУ. — 2006. № 3. -С. 19-23.
Концепція агрохімічного забезпечення землеробства України на період до 2015 року. – Х. : Міськдрук, 2009. – 37 с.
Крамарев С. М., Матросов А. С. Физико-механические свойства нового вида органо-минерального удобрения пролонгированного действия // Агрохимия. -2003. № 2. С.37-44.
Кто есть кто на рынке гуматов // URL : http://www.rodonit.ua/publikacii/kto-est-kto-na-rynke-gumatov
Лекомцева Е. В. Эффективность использования продукта анаэробной переработки навоза в качестве удобрения овощных культур в условиях Среднего Предуралья URL: http://www.dissercat.com/content/effektivnost-ispolzovaniya-produkta-anaerobnoi-pererabotki-navoza-v-kachestve-udobreniya-ovo#ixzz4OxU74hSx)
Лясковский М.И. Влияние сложного органо-минерального удобрения на основе гидролизного лигнина на рост и продуктивность овощных культур // Агрохимия. - 2003. № 4. С. 29-38.
Медведев В. В. Мониторинг почв Украине. Концепция. Итоги. Задачи. (2-е издание). – Харьков. : КП «Городская типография». 2012. – 536 с.
Новітні продукти в системі живлення рослин / URL: http://www.m-dachnik.com/contentimages/goods/ Organicheskoe%20udobrenie%20Topers.pdf
Скрильник Є. В., Бацула О. О., Розумна Р. А. [та ін.]Перспективи і напрями виробництва та застосування органо-мінеральних добрив і біостимуляторів в землеробстві України / // Вісник аграрної науки Півд. рег. 2000. Вип. 1. С. 223-228.
Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия. / Пер. с англ. – М.: Мир, 1976. – 360 с.
Пронько В. В., Корсаков К. В. Эффектив-ность солей гуминовых кислот при возделывании озимой пшеницы на южных черноземах Поволжья // Агрохимия № 8. 2011. С. 51-59.
Скрильник Є. В. Агрохімічні підходи до виробництва органо-мінеральних добрив та ефективність їх застосування у короткоротаційних сівозмінах// Агрохімія і ґрунтознавство. Вип. 82. 2008 р. С 1-5.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
