Навчання академічного письма в екстрених умовах: дослідження навчального потенціалу онлайн-платформ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-0303.2021.8.01Ключові слова:
Академічне/інтегроване письмо, онлайн навчання в кризових умовах, навчальні онлайн-платформи/ інструменти, причиново-наслідкова модель викладу змістуАнотація
У статті представлено результати першого етапу компаративного дослідження навчального потенціалу онлайн-платформ, що використовувалися з метою мультимедійного забезпечення онлайн-модуля академічного/інтегрованого письма для студентів 3 курсу мовної спеціальності. Навчання відбувалося в онлайн-форматі в екстремальних умовах карантину, спричиненого пандемією COVID-2019.
Метою наукової розвідки було визначення ефективності залучення платформ PaperRator.com і ZenGengo у процес навчання письма з метою розвитку умінь написання творів причиново-наслідкової моделі викладу змісту. Отримані результати засвідчили позитивний, але непропорційний вплив використання зазначених платформ на покращення якості письмового продукту студентів та вдосконалення інтегрованого письма. Більшого впливу зазнали мовленнєві, риторичні та жанрово-текстотвірні уміння студентів на відміну від уміння інтегрування інформації, вилученої з джерел для читання/аудіювання.
Посилання
Allen, I., & Seaman, J. (2010). Class Differences: Online Education in the United States, 2010. The Sloan Consortium. http://sloanconsortium.org/publications/survey/class_differences
Alexander, Jonathan. (2006). Digital youth: Emerging literacies on the World Wide Web. Kresskill, NJ: Hampton Press.
Ali, W. (2020). Online and remote learning in higher education institutes: a necessity in light of COVID pandemic. High. Educ. Stud. 10 (3), 16-25. CrossRef. Goodle Scholar
Alkhataba, A.H., Abdul-Hamid, S. & Bashir, I. (2018). Technology-Supported Online Writing: An Overview of Six Major Web 2.0 Tools for Collaborative-Online Writing. Arab World English Journal, 9 (1), 433-446. DOI: https://dx.doi.org/10.24093/awej/vol9no1.30
Amirsheibani, M., Iraji, M. (2014). CALL and Teaching writing: Language teachers’ attitude, an Iranian survey. Procedia – Social and behavioral studies, 98, 258-266.
Anwar, K., Adnan, M. (2020). Online learning amid the COVID-19 pandemic: Students perspectives. Journal of Pedagogical Research, 1 (2), 45-51.
Calfee, R. C., & Miller, R.G. (2005). Breaking Ground: Constructing authentic reading-writing assessments for middle and secondary school students. In R. Indrisano, & J. Paratore, (Eds.), Learning to Write, Writing to Learn: Theory and research in practice (pp. 203-219). Delaware: IRA.
Celik, B. (2019). Developing Writing Skills Through Reading. International Journal of Social Sciences and Educational Studies, 6 (1), 206-214.
CCCC OWI Committee for Effective Practices in Online Writing Instruction. (2011). The state of the art of OWI. Retrieved from http://www.ncte.org/ library/NCTEFiles/Groups/CCCC/Committees/OWI_State-of-Art_Report_April_2011.pdf
Clark, C., Picton, I., & Lant, F. (2020). «More time on my hands»: Children and young people’s writing during the COVID-19 lockdown in 2020. London, UK: National Literacy Trust.
Cumming, A. (2001). Learning to write in a second language: Two decades of research. International Journal of English Studies, vol. 1 (2). Pp.1-23.
Dumford, A.D., Miller, A.L. (2018). Online learning in higher education: exploring advantages and disadvantages of engagement. J. Comput. High. Educ. 30, 452-465.
Dunlop, D., & Xhafer, J. (2016). Development of synthesizing skills in academic writing. Cambridge English: Research Notes, 64, 52-60. Cambridge University Press
Flachmann, K., Flachmann, M., Benander, K. & Smith, C. (2003). The Brief Prose Reader. Prentice Hall.
Harasim, L. (2012). Learning theory and online technologies. Routledge.
Hewett, B. L., DePew, K.E. et al. (2015). Foundational practices of online writing instruction (Perspective on Writing). Parlor Press. Graham, S., & Hebert, M. A. (2010). Writing to read: Evidence for how writing can improve reading. A Carnegie corporation time to act report. Alliance for Excellent Education.
Griffin, J. & Minter, D. (2013). The Rise of the Online Writing Classroom: Reflecting on the Material Conditions of College Composition Teaching. College Composition & Communication 65 (1), 140-161. https://www.jstor.org/stable/43490811
Jukes, Ian, McCain, Ted, & Crockett, Lee. (2010). Understanding the digital generation: Teaching and learning in the new digital landscape. Kelowna, BC, CA: 21st Century Fluency Project.
Kavytska, T., Shovkovyi, V., & Osidak, V. (2021). Source-Based Writing in Secondary School: Challenges and Accomplishments. In Giannikas, C. N. (Ed.), Teaching Practices and Equitable Learning in Children’s Language Education (pp. 63-83). IGI Global.
Kim, C.M., Mendenhall, A., & Johnson, T.E. (2010). A design framework for an online English writing course. In J.M. Spector, D. Ifenthaler, P. Isaias, Kinshuk, D. Sampson (Eds.). Learning and instruction in the digital age (pp. 345-360). New York: Springer.
Mort, P., & Drury, H. (2012). Supporting student academic literacy in the disciplines using genre-based online pedagogy. Journal of Academic Language and Learning, 6 (3), A1-A15. http://journal.aall.org.au/
Nordquist, R. (2020). Cause and Effect in Composition. ThoughtCo. thoughtco.com/cause-and-effect-composition-1689834.
Oshima A. & Hogue, A. (2006). Writing Academic English (Fourth Edition). Pearson Longman. Parvin, R. H., & Salam, S. F. (2015). The Effectiveness of Using Technology in English Language Classrooms in Government Primary Schools in Bangladesh. Forum for International Research in Education 2 (1), 1-5.
Ponticiello, M., Simmons, M., Lee, JS (2021). The effects of the sudden switch to remote learning due to Covid-19 on HBCU students and faculty. In P. Zaphiris, A. Ioannou (eds), Learning and Collaboration Technologies: New Challenges and Learning Experiences. HCII 2021. Lecture Notes in Computer Science, vol.12784. Springer.
Rosa, A. & Eschholz, P. (1998). Models for Writers, 6th ed. St. Martin’s Press.
Sommers, Jeff. (2013). Response 2.0: Commentary on student writing for the new millennium. Journal of College Literacy and Learning, 39, 21–37.
Segev-Miller, R. (2007). Cognitive processes in discourse synthesis: The case of intertextual processing strategies. In G. Rijlaarsdam, M. Torrance, L. Van Waes, & D. Galbraith (Eds.), Writing and Cognition: Research and Applications (pp. 231–250). Elsevier.
Spivey, N. N. (2001). Discourse synthesis: Process and product. Discourse synthesis: Studies in historical and contemporary social epistemology, 379-396. Praeger.
Wattoo, R.M., Latif, M. & Munir, N. (2020). Information Communication Technologies Hauling Out University Students’ Effective Learning during COVID-19: A Qualitative Study. Global Social Sciences Review, 3, 351-357. DOI: 10.31703/gssr.2020(V-III).37
Warnock, Scott. (2009). Teaching writing online: How and why. Champaign, IL: National Council of Teachers of English.
Westwood, P. (2008). What teachers need to know about reading and writing difficulties. Aust Council for Ed Research.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Тамара Кавицька, Вікторія Дроботун, Ольга Драгінда
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Політика охорони авторських прав відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Автори, що публікують свої статті в журналі "Ars Linguodidacticae" (журналі відкритого доступу) зберігають за собою такі права:
- Автори зберігають за собою права на авторство своєї статті та надають журналу "Ars Linguodidacticae" право першої публікації рукопису своєї статті на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-NC 4.0) Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на автора оригінальної роботи та першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae". Інформація про збереження права на авторство надається на титульній сторінці статті.
- Автори зберігають за собою право укладати окремі угоди на неексклюзивне розповсюдження своєї статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі "Ars Linguodidacticae" (наприклад, розміщувати статтю в електронних бібліотеках, архівах та каталогах або публікувати у складі інститутських збірників та монографій), за умови обов'язкового повного посилання на першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae".
- Політика журналу "Ars Linguodidacticae" дає змогу та заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському репозитарії або на персональному сайті) рукопису роботи як до її подання до редакції, так і під час її редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно позначається на оперативності й динаміці цитування статті.
Редакція журналу зберігає за собою видавничі права на:
- зверстані оригінали статей та весь номер журналу;
- оформлення журналу, а також оригінальні ілюстративні та додаткові матеріали;
- репринтні перевидання журналу в друкованому та електронному вигляді.
Політика охорони авторських прав провадиться відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, прочитайте повний текст Публічної ліцензії CC BY-NC 4.0
Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
