Інноваційно-інвестиційний потенціал регіону як фактор його «smart-трансформації» – кейс Харківської області України
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-11Ключові слова:
розумна (smart) економіка, розумна (smart) трансформація, інноваційно-інвестиційний потенціал, Харків, УкраїнаАнотація
У роботі розглядається позиціонування Харківської області і міста Харкова як «розумного (smart) регіону». Наведено стратегічні та операційні цілі їх розвитку в аспекті формування «розумної (smart) економіки». Проаналізовано інноваційно-інвестиційний потенціал Харківської області як фактор її smart трансформації; виявлено особливості його формування та використання в аспекті розвитку Харківської області як «розумного (smart) регіону». За допомогою математико-статистичного аналізу визначено місце Харківської області в національному вимірі за окремими показниками інноваційної та інвестиційної діяльності та в цілому за інноваційно-інвестиційним потенціалом. Зокрема зазначено, що Харківська область займає 2 місце в Україні за інтегральним показником формування і використання інноваційно-інвестиційного потенціалу, поступаючись тільки Києву. За результатами факторного аналізу обгрунтовано фактори формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу Харківської області (соціально-економічний, розселенький, житлово-торгівельний та соціально-демографічний), їх зміст (факторні навантаження) та внутрішньорегіональні особливості впливу (факторні ваги). Використовуючи кластерний аналіз (метод Варда, евклідова відстань), було проведено групування міст і районів Харківської області за подібністю їх інноваційно-інвестиційної діяльності (було виділено 4 групи міст та 5 груп районів). Результати кластерного аналізу дозволили зробити висновок, що Харківська область характеризується значною територіальною диференціацією особливостей формування й використання інноваційно-інвестиційного потенціалу її адміністративно-територіальних одиниць, що в першу чергу пов’язано зі специфікою їх соціально-економічного розвитку. Безперечними лідерами є місто Харків та Харківський і Дергачівський райони, які характеризуються найвищою інвестиційною привабливістю та інноваційною активністю, і в цілому – найбільшим інноваційно-інвестиційним потенціалом. Виявлені особливості територіального розподілу інноваційно-інвестиційного потенціалу регіону дозволили виявити проблеми та окреслити перспективи подальшого використання наявних його ресурсів.Посилання
Blizorukov, M. G. (2008). Statistical methods for analysis of the market, Ekaterinburg, Institute of Management and Entrepreneurship, Ural State University, 75. [in Russian]
Bureeva, N. N. (2007). Multivariate statistical analysis using «STATISTICA», Nizhny Novgorod, 112. [in Russian]
Danylyshyn, B. M., Koretsky, M. Kh., Datsiy, O. I. (2006): Investment Policy in Ukraine, Donetsk, 292. [in Ukraini-an]
Zhavzharova, T. (2016). How Smart Kharkiv attracts tourists and investors Delo.ua, 21th of October. Https://delo.ua/ukraine/kak-smart-harkov-privlekaet-turistov-i-investorov-324084/ [in Russian]
Niemets, L., Sehida, K. (Eds) (2017). The innovative-investment potential as the regional competitiveness base (a case study of Kharkiv region). Kharkiv, V. N. Karazin Kharkiv National University, 520. [in Ukrainian]
Mezentsev, K. V. (2004). Regional forecasting of social and economic development, Kyiv, Kyiv University, 82. [in Ukrainian]
Cities and districts of Kharkiv region in 2015: Statistical Yearbook (2016). Kharkiv, Department of Statistics in the Kharkiv region, 334. [in Ukrainian]
Paton, B. E. (ed.) (2012). National Paradigm of Sustainable Development of Ukraine, Kyiv, State Institution «Insti-tute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine», 72. [in Ukrainian]
Niemets, L. M. et al. (2009). Medical industry of Kharkiv region: territorial characteristics, problems and ways to improve (social and geographic aspects), Kyiv, Fourth Wave, 224. [in Ukrainian]
Development strategies of Kharkiv untill 2020 (2016). Kharkiv. Avaable at: http://www.city.kharkov.ua/assets/files/docs/zakon/strategy2411.pdf [in Ukrainian]
Fedotova, Yu. V. (2015). Theoretical basis of implementing the principles of smart economy by creating high-tech clusters, Global and national economic problems, 4, 31-35. [in Ukrainian]
Kharkiv region in 2015: (Statistical Yearbook (2016). Kharkiv: Department of Statistics in the Kharkov region, Kharkiv, 534. [in Ukrainian]
Benedek, J. (2004). Amenajarea teritoriului şi dezvoltare regională, Presa Universitară Clujeană, Cluj-Napoca.
Benneworth, P., Hospers, G-J. (2007). The new economic geography of old industrial regions: universities as glob-al-local pipeline, Environment and Planning C: Government and Policy, 25 (6), 779–802.
Cattell, R. B. (1966). The scree test for the number of factors. Multivariate Behavioral Research, 1, 245-276.
Cocean, P. (2005). Geografie regională, Presa Universitară Clujeană, Cluj-Napoca.
Grice, J. W. (2001). Computing and evaluating factor scores. Psychological Methods, 6, 430-450.
Hollands, Robert G. (2008). Will the real smart city please stand up? Intelligent, progressive or entrepreneurial? City, 12:3, 303-320.
Horn, J. L. (1965). A rationale and test for the number of factors in factor analysis. Psychometrika, 30, 179-185.
Kaiser, H. F. (1960). The application of electronic computer to factor analysis. Educational and Psychological Measurement, 20, 141-151.
Kaivo-Oja, J., Vähäsantanen, S., Karppinen, A., Haukioja, T. (2017). Smart specialization strategy and its opera-tionalization in the regional policy: case Finland, Business, Management and Education, 15 (1), 28-41.
Krueger, R., Gibbs, D. (2008). «Third wave» sustainability? Smart growth and regional development in the USA, Regional Studies, 42, 9, 1263-1274.
Kylili, A., Fokaides, P.A. (2015, July). European smart cities: The role of zero energy buildings, Sustainable Cities and Society, 15, 86-95.
Niemets, L., Sehida, K., Husieva, N. (2015). Demographic potential as the basis for social and economic develop-ment, Economic Journal – XXI, Kyiv, 3-4 (1), 93-95.
Pastor, Dena A. (2010). Cluster Analysis. In: The Reviewer’s Guide to Quantitative Methods in the Social Sciences. Gregory R. Hancock, Ralph O. Mueller (eds.). Routledge, 41-54.
Rodríguez-Pose, A., Crescenzi, R. (2008). Research and development, spillovers, innovation systems, and the gene-sis of regional growth in Europe, Regional studies, 42 (1), 51-67.
Quatraro, F. (2009). The Diffusion of Regional Innovation Capabilities: Evidence from Italian Patent Data, Re-gional Studies, 43, 1333-1348.
Ström, P., Nelson, R. (2010). Dynamic regional competitiveness in the creative economy: can peripheral communi-ties have a place? The Service Industry Journal, 30 (4), 497-511.
Yeung, H. W.-C. (2009). Regional Development and the Competitive Dynamic production Network: An East Asia Perspctive, Regional Studies, 43 (3), 325-351.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Liudmyla Mykolaivna Niemets, Kostyantyn Volodymyrovych Mezentsev, Kateryna Yuriivna Sehida, Cezar Morar, Nataliia Volodymyrivna Husieva, Vilina Anatoliivna Peresadko, Ievgeniia Yuriivna Telebienіeva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
