Інноваційно-інвестиційний потенціал регіону як фактор його «smart-трансформації» – кейс Харківської області України

Автор(и)

  • Liudmyla Mykolaivna Niemets Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0001-9943-384X
  • Kostyantyn Volodymyrovych Mezentsev Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-1974-7860
  • Kateryna Yuriivna Sehida Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-1122-8460
  • Cezar Morar Університет Орадя, Румунія https://orcid.org/0000-0003-0211-5883
  • Nataliia Volodymyrivna Husieva Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-3620-1213
  • Vilina Anatoliivna Peresadko Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-2439-2788
  • Ievgeniia Yuriivna Telebienіeva Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-7013-8836

DOI:

https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-11

Ключові слова:

розумна (smart) економіка, розумна (smart) трансформація, інноваційно-інвестиційний потенціал, Харків, Україна

Анотація

У роботі розглядається позиціонування Харківської області і міста Харкова як «розумного (smart) регіону». Наведено стратегічні та операційні цілі їх розвитку в аспекті формування «розумної (smart) економіки». Проаналізовано інноваційно-інвестиційний потенціал Харківської області як фактор її smart трансформації; виявлено особливості його формування та використання в аспекті розвитку Харківської області як «розумного (smart) регіону». За допомогою математико-статистичного аналізу визначено місце Харківської області в національному вимірі за окремими показниками інноваційної та інвестиційної діяльності та в цілому за інноваційно-інвестиційним потенціалом. Зокрема зазначено, що Харківська область займає 2 місце в Україні за інтегральним показником формування і використання інноваційно-інвестиційного потенціалу, поступаючись тільки Києву. За результатами факторного аналізу обгрунтовано фактори формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу Харківської області (соціально-економічний, розселенький, житлово-торгівельний та соціально-демографічний), їх зміст (факторні навантаження) та внутрішньорегіональні особливості впливу (факторні ваги). Використовуючи кластерний аналіз (метод Варда, евклідова відстань), було проведено групування міст і районів Харківської області за подібністю їх інноваційно-інвестиційної діяльності (було виділено 4 групи міст та 5 груп районів). Результати кластерного аналізу дозволили зробити висновок, що Харківська область характеризується значною територіальною диференціацією особливостей формування й використання інноваційно-інвестиційного потенціалу її адміністративно-територіальних одиниць, що в першу чергу пов’язано зі специфікою їх соціально-економічного розвитку. Безперечними лідерами є місто Харків та Харківський і Дергачівський райони, які характеризуються найвищою інвестиційною привабливістю та інноваційною активністю, і в цілому – найбільшим інноваційно-інвестиційним потенціалом. Виявлені особливості територіального розподілу інноваційно-інвестиційного потенціалу регіону дозволили виявити проблеми та окреслити перспективи подальшого використання наявних його ресурсів.

Біографії авторів

Liudmyla Mykolaivna Niemets, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

д. геогр. н., професор

Kostyantyn Volodymyrovych Mezentsev, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

д. геогр. н., професор

Kateryna Yuriivna Sehida, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

д. геогр. н., доцент

Cezar Morar, Університет Орадя

PhD (Географія), доцент

Nataliia Volodymyrivna Husieva, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

к. геогр. н., доцент

Vilina Anatoliivna Peresadko, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

д. геогр. н., професор

Ievgeniia Yuriivna Telebienіeva, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

к. геогр. н., доцент

Посилання

Blizorukov, M. G. (2008). Statistical methods for analysis of the market, Ekaterinburg, Institute of Management and Entrepreneurship, Ural State University, 75. [in Russian]

Bureeva, N. N. (2007). Multivariate statistical analysis using «STATISTICA», Nizhny Novgorod, 112. [in Russian]

Danylyshyn, B. M., Koretsky, M. Kh., Datsiy, O. I. (2006): Investment Policy in Ukraine, Donetsk, 292. [in Ukraini-an]

Zhavzharova, T. (2016). How Smart Kharkiv attracts tourists and investors Delo.ua, 21th of October. Https://delo.ua/ukraine/kak-smart-harkov-privlekaet-turistov-i-investorov-324084/ [in Russian]

Niemets, L., Sehida, K. (Eds) (2017). The innovative-investment potential as the regional competitiveness base (a case study of Kharkiv region). Kharkiv, V. N. Karazin Kharkiv National University, 520. [in Ukrainian]

Mezentsev, K. V. (2004). Regional forecasting of social and economic development, Kyiv, Kyiv University, 82. [in Ukrainian]

Cities and districts of Kharkiv region in 2015: Statistical Yearbook (2016). Kharkiv, Department of Statistics in the Kharkiv region, 334. [in Ukrainian]

Paton, B. E. (ed.) (2012). National Paradigm of Sustainable Development of Ukraine, Kyiv, State Institution «Insti-tute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine», 72. [in Ukrainian]

Niemets, L. M. et al. (2009). Medical industry of Kharkiv region: territorial characteristics, problems and ways to improve (social and geographic aspects), Kyiv, Fourth Wave, 224. [in Ukrainian]

Development strategies of Kharkiv untill 2020 (2016). Kharkiv. Avaable at: http://www.city.kharkov.ua/assets/files/docs/zakon/strategy2411.pdf [in Ukrainian]

Fedotova, Yu. V. (2015). Theoretical basis of implementing the principles of smart economy by creating high-tech clusters, Global and national economic problems, 4, 31-35. [in Ukrainian]

Kharkiv region in 2015: (Statistical Yearbook (2016). Kharkiv: Department of Statistics in the Kharkov region, Kharkiv, 534. [in Ukrainian]

Benedek, J. (2004). Amenajarea teritoriului şi dezvoltare regională, Presa Universitară Clujeană, Cluj-Napoca.

Benneworth, P., Hospers, G-J. (2007). The new economic geography of old industrial regions: universities as glob-al-local pipeline, Environment and Planning C: Government and Policy, 25 (6), 779–802.

Cattell, R. B. (1966). The scree test for the number of factors. Multivariate Behavioral Research, 1, 245-276.

Cocean, P. (2005). Geografie regională, Presa Universitară Clujeană, Cluj-Napoca.

Grice, J. W. (2001). Computing and evaluating factor scores. Psychological Methods, 6, 430-450.

Hollands, Robert G. (2008). Will the real smart city please stand up? Intelligent, progressive or entrepreneurial? City, 12:3, 303-320.

Horn, J. L. (1965). A rationale and test for the number of factors in factor analysis. Psychometrika, 30, 179-185.

Kaiser, H. F. (1960). The application of electronic computer to factor analysis. Educational and Psychological Measurement, 20, 141-151.

Kaivo-Oja, J., Vähäsantanen, S., Karppinen, A., Haukioja, T. (2017). Smart specialization strategy and its opera-tionalization in the regional policy: case Finland, Business, Management and Education, 15 (1), 28-41.

Krueger, R., Gibbs, D. (2008). «Third wave» sustainability? Smart growth and regional development in the USA, Regional Studies, 42, 9, 1263-1274.

Kylili, A., Fokaides, P.A. (2015, July). European smart cities: The role of zero energy buildings, Sustainable Cities and Society, 15, 86-95.

Niemets, L., Sehida, K., Husieva, N. (2015). Demographic potential as the basis for social and economic develop-ment, Economic Journal – XXI, Kyiv, 3-4 (1), 93-95.

Pastor, Dena A. (2010). Cluster Analysis. In: The Reviewer’s Guide to Quantitative Methods in the Social Sciences. Gregory R. Hancock, Ralph O. Mueller (eds.). Routledge, 41-54.

Rodríguez-Pose, A., Crescenzi, R. (2008). Research and development, spillovers, innovation systems, and the gene-sis of regional growth in Europe, Regional studies, 42 (1), 51-67.

Quatraro, F. (2009). The Diffusion of Regional Innovation Capabilities: Evidence from Italian Patent Data, Re-gional Studies, 43, 1333-1348.

Ström, P., Nelson, R. (2010). Dynamic regional competitiveness in the creative economy: can peripheral communi-ties have a place? The Service Industry Journal, 30 (4), 497-511.

Yeung, H. W.-C. (2009). Regional Development and the Competitive Dynamic production Network: An East Asia Perspctive, Regional Studies, 43 (3), 325-351.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-16