МИСТЕЦТВО СЦЕНІЧНОГО МОВЛЕННЯ ЯК ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙСТРІВ ТЕАТРУ І КІНО

Анотація

Мета роботи. Визначити основні концептуальні завдання для студентів мистецьких навчальних закладів у їх самостійній роботі над удосконаленням своєї мовної культури, у засво­єнні елементів виконавського мистецтва, дотриманні норм літературної вимови; оволодінням дикційною та орфоепічною нормативністю мови з доведенням до підсвідомості та автомати­зму, що дає змогу митцю думати про розкриття і донесення авторської думки, а не тільки про вимову. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, функціонального, по­рівняльного, мистецтвознавчого, культурологічного, системного, аксіоматичного методів дос­лідження мистецтва слова у розвитку загальних здібностей особистості студента і формуванні необхідних знань, навичок та умінь для творчої діяльності у театрі і кіно. Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні та систематизації основних завдань зі сценіч­ної мови у процесі органічної дії слова у театральному та екранному мистецтвах. Висновки. По-перше, сучасне сценічне мовлення - це результат багаторічного розвитку слова в українсь­кому театрі і кіно, як особливого різновиду літературної мови. У мистецтві театру і кіно мова драматичних творів, театральних вистав, публічних виступів, шоу-програм втілюється в ак­торське мовлення, яке несе свідоме прагнення творити єдину загальнонародну, загальновжива­ну літературну мову. Сценічне слово - показник акторського професіоналізму, що визначає рівень культури театрального мистецтва в цілому; по-друге, без повсякденної і напруженої уваги до своєї мови, без постійного контролю за власним мовленням не можна виробити бездо­ганної літературної вимови, бо шліфування її вимагає тривалої і кропіткої праці; і останнє, ві­дродження української національної культури не можна уявити без глибоких змін у мовній підготовці майбутніх митців, без зміни орієнтації у підготовці студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв.