МИСТЕЦТВО СЦЕНІЧНОГО МОВЛЕННЯ ЯК ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙСТРІВ ТЕАТРУ І КІНО
DOI:
https://doi.org/10.32461/150156Ключові слова:
словесна дія, сценічне мовлення, театр, кіно, художнє читання, техніка мовлення, виконавське мистецтво, нормативність мовленняАнотація
Мета роботи. Визначити основні концептуальні завдання для студентів мистецьких навчальних закладів у їх самостійній роботі над удосконаленням своєї мовної культури, у засвоєнні елементів виконавського мистецтва, дотриманні норм літературної вимови; оволодінням дикційною та орфоепічною нормативністю мови з доведенням до підсвідомості та автоматизму, що дає змогу митцю думати про розкриття і донесення авторської думки, а не тільки про вимову. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, функціонального, порівняльного, мистецтвознавчого, культурологічного, системного, аксіоматичного методів дослідження мистецтва слова у розвитку загальних здібностей особистості студента і формуванні необхідних знань, навичок та умінь для творчої діяльності у театрі і кіно. Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні та систематизації основних завдань зі сценічної мови у процесі органічної дії слова у театральному та екранному мистецтвах. Висновки. По-перше, сучасне сценічне мовлення - це результат багаторічного розвитку слова в українському театрі і кіно, як особливого різновиду літературної мови. У мистецтві театру і кіно мова драматичних творів, театральних вистав, публічних виступів, шоу-програм втілюється в акторське мовлення, яке несе свідоме прагнення творити єдину загальнонародну, загальновживану літературну мову. Сценічне слово - показник акторського професіоналізму, що визначає рівень культури театрального мистецтва в цілому; по-друге, без повсякденної і напруженої уваги до своєї мови, без постійного контролю за власним мовленням не можна виробити бездоганної літературної вимови, бо шліфування її вимагає тривалої і кропіткої праці; і останнє, відродження української національної культури не можна уявити без глибоких змін у мовній підготовці майбутніх митців, без зміни орієнтації у підготовці студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв.
Посилання
Бучма А.М. З глибин душі./ А.М. Бучма. - К., 1959. - 187 с.
Гладишева А.О. Сценічна мова. Дикційна та орфоепічна нормативність / А.О. Гладешева. - К., 1996. - 204 с.
Савкова З.В. Как сделать голос сценическим. Теория. Методика и практика развития речового голоса. Изд.2-е./ З.В. Савкова. - Москва.: Искусство, 1975. - 176 с.
Сокирко Л.Г. Слово актора / Л.Г. Сокирко. - К., 1971. - 56 с.
Сперанская Ю.К. Братья Адельгейм. Рассказы о занятиях, работе и беседах с братьями / Ю.К. Сперанская. - М.: СТД РСФСР, 1987. - 297 с.
Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія / Н.І. Тоцька. - К., 1981. - 151 с.
Buchma, A. M. (1959). From the depths of the soul. Kyiv [in Ukrainian].
Hladysheva, A.O. (1996). Stage language. Diction and pronouncing normativity. Kyiv [in Ukrainian].
Savkova, Z. V. (1975). How to make a voice scenic. Theory. Methods and practice of development of real voice. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Sokyrko, L. H. (1971). The word actor. Kyiv [in Ukrainian].
Speranskaya, Yu. K. (1987). The Brothers Adelheyms. Stories about classes, work and conversations with brothers. Moscow: STD RSFSR [in Russian].
Totska, N. I. (1981). The modern Ukrainian literary language: phonetics, orthoepy, graphics, spelling. Kyiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Tetiana Nechaenko, Olha Vinar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.