Психічний та емоційно-вольовий стан кваліфікованих гандболісток
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2023-2.04Ключові слова:
гандбол, самопочуття, активність, настрій, особистісна, тривожністьАнотація
Актуальність статті зумовлюється дослідженнями в галузі психології спорту та фізичних вправ, які показують, що мотиваційні фактори сприяють досягненням як в індивідуальних, так і в командних видах спорту. Стаття присвячена визначенню психічного та емоційно-вольового стану кваліфікованих гандболісток як підґрунтя розробки авторської програми вдосконалення цієї сторони підготовленості. Мета дослідження – схарактеризувати психічний та емоційно-вольовий стан кваліфікованих гандболісток у підготовчому періоді. В ході проведеного дослідження було використано такі методи: аналіз спеціальної, науково-методичної літератури, аналіз документальних матеріалів, методика оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (САН), діагностика самооцінки Ч. Д. Спілберга, Ю. Л. Ханіна для визначення рівня особистісної і реактивної тривожності, визначення депресивного стану та вольової саморегуляції, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь спортсменки основного складу та резерву гандбольного клубу «Галичанка» м. Львів. Результати дослідження. В результаті проведеного дослідження мотивація розглянута з декількох конкретних точок зору, включаючи мотивацію досягнення, мотивацію у формі змагального стресу, а також внутрішню та зовнішню мотивацію. За отриманими результатами визначено, що в кваліфікованих гандболісток на констатувальному етапі дослідження (підготовчий період) спостерігалося зниження активності, апатія, погане самопочуття, яке виявлялося у втомі, психоемоційній виснаженості, млявості, дратівливості, песимістичності. Деякі висловлювали скарги на підвищену стомлюваність, відчуття тривоги, головного болю різної локалізації, що посилюються при незначному нервовому перенапруженні, зниження апетиту, порушення сну. Крім того, отримані високі показники реактивної та особистісної тривожності. Також депресія відсутня у 14%, легка ситуативна депресія спостерігалася у 39%, субдепресивний стан засвідчено у 36%, високий рівень депресії у 11% гандболісток. За показником самовладнання середній рівень мали 43,00 % гандболісток, низький – 32%, високий – 25% спортсменок, що характеризує їх як, здатних до контролю власних емоцій і впевнених в собі. Висновки. Результати проведеного дослідження буде враховано під час розробки програми вдосконалення психічного та емоційно-вольового стану кваліфікованих гандболісток.
Посилання
Грецький, О.В. (2019). Формування мотивації до спортивної діяльності на початковому етапі підготовки [дисертація]. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ.
Данилов, О.О., Кубраченко, О.Г., Кушнірюк, С.Г., Маслов, В.М. (2003). Гандбол: навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності. Київ : Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.
Кубраченко, О.Г., Ткачук В.Г., & Голуб В.П. (2013). Система підготовки гандболістів. Київ : Київдрук.
Кубраченко, А.Г., & Ткачук, В.Г. (2010) Гандбол. Киев.
Мельник, В.О. (2015). Удосконалення атакувальних тактичних дій гандболістів на етапі підготовки до вищих досягнень [автореферат]. Львів : Львів. держ. ун-т фіз. kультури.
Носко, М.О, Данилов, О.О., & Маслов, В.М. (2013). Гандбол: технологія підготовки команд вищої спортивної майстерності. Київ : СПД.
Осіпов, В.М. (2015). Комплексний контроль у системі управління тренованістю спортсменів у ігрових видах спорту. Спортивні ігри, 11, 134-139. Отримано з http://www.sportsscience.org/index.php/game/article/view/123
Скибицький, І.Г., Прус, Н.М., & Ускова, С.М. (2016). Вплив мотивації досягнення на психічний стан спортсмена. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, Серія № 15 Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 01 (68), 80-84.
Шалар, О. Г., Снопова, Ю. А., & Стрикаленко, Е. А. (2010). Психологическая совместимость женской гандбольной команды. Физическое воспитание студентов, 1, 109-112.
Bratko, D., Trninić, V., & Trninić, M. (2022). Motivational differences between athletes at junior and senior level: An analysis of the football, handball, and water polo players. Journal of Human Sport and Exercise, 17(3), 616-625. https://doi.org/10.14198/jhse.2022.173.13
Ilxomovich, M.F. (2022). Methodological Basis for The Formation of Football Training. Web of Scientist: International Scientific Research Journal, 3, 1, 355-363.
Evhen, P., & Valeria, T. (2017). Peculiar properties and dynamics of physiological indicators in handball team. Journal of Physical Education and Sport, 17(1), 49, 335-341. DOI:10.7752/jpes.2017.01049
Graja, A., Kacem, M., Hammouda, O., Borji, R., Bouzid, M. A., Souissi, N., & Rebai, H. (2022). Physical, biochemical, and neuromuscular responses to repeated sprint exercise in eumenorrheic female handball players: effect of menstrual cycle phases. Journal of strength and conditioning research, 36(8), 2268-2276. DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003556
Korobeynikov, G., Potop, V., Ion, M., Korobeynikova, l., Borisova, O., Tishchenko, V., Yarmak, O., Tolkunova, I., Mospan, M., Smoliar, I. (2019). Psychophysiological state of female handball players with different game roles. Journal of Physical Education and Sport, 19 (3), 248, 1698-1702. DOI:10.7752/jpes.2019.03248
Lochman, V., Tyshchenko, V., Tovstopiatko, F., Pyptiuk, P., Ivanenko, S., Pozmogova, N. (2021). Use of innovative technical means to increase the training process effectiveness in handball. Journal of Physical Education and Sport, 21 (4), 215, 1695-1704. DOI:10.7752/jpes.2021.04215
Michalsik, L.B., Madsen, K., & Aagaard, P. (2015). Physiological capacity and physical testing in male elite team handball. The Journal of sports medicine and physical fitness, 55, 5, 415-429.
Michalsik, L.B. (2018). On-Court physical demands and physiological aspects in elite team handball. Handball sports medicine. Springer, Berlin, Heidelberg, 15-33.
Przednowek, K., Śliż, M., Lenik, J., Dziadek, B., Cieszkowski, S., Lenik, P., ... & Przednowek, K. H. (2019). Psychomotor abilities of professional handball players. International journal of environmental research and public health, 16(11), 1909–1928. doi:10.3390/ijerph16111909
Raya-González, J., García-Esteban, S., de Ste Croix, M., Manuel Clemente, F., & Castillo, D. (2021). Longitudinal differences in the injury profile of professional male handball players according to competitive-level. Research in Sports Medicine, 29(1), 90-102. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/15438627.2020.1800465
Ryan, R.M. & Deci, E.L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55, 68-78.
Tyshchenko, V., Lisenchuk, G., Odynets, T., Piptyk, P., Bessarabova, O., Galchenko, L., Dyadechko, I. (2020). The psychophysiological status of the handball players in pre-competitive period correlated with the reactions of autonomic nervous system. Advances in Rehabilitation / Postępy Rehabilitacji, 34, 1, 40-46.
Valeria, T., Pavel, P., Olena, B., Lia, G., Maria, S., Anna, S., & Olga, S. (2017). Testing of control systems of highly qualified handball teams during the annual training macrocycle. Journal of Physical Education and Sport, 17(3), 196, 1977-1984. DOI:10.7752/jpes.2017.03196
Wagner, H., Fuchs, P., & Michalsik, L. B. (2020). On‐court game‐based testing in world‐class, top‐elite, and elite adult female team handball players. Translational Sports Medicine, 3, 3, 263-270. DOI: 10.1002/tsm2.139
Weber, J., & Wegner, M. (2016). Are there different psychological profiles per playing position in female team handball. Talent Dev Excell, 8, 2, 52-63.
Weinberg, R.S. & Gould, D. (2011). Foundations of sport and exercise psychology (5th ed.). Champaign, IL: Human Kinetics.
Winter, D.G., John, O.P., Stewart, A.J., Klohnen, E.C., & Duncan, L.E. (1998). Traits and Motives: Toward an Integration of Two Traditions in Personality research. Psychological Rewiev, 105(2), 230-250.
