ПРО ТИПОЛОГІЧНУ ІЗОХРОНІЮ У РОЗВИТКУ ПІСЕННОГО ТА ОПЕРНОГО ЖАНРІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА КИТАЮ І ЄВРОПИ VI–XIX СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2015.138429Ключові слова:
музичне мистецтво Китаю та Європи, пісенний жанр, оперний жанр, музична гімнографія, тайпінські й гарібальдійські гімни, опера Цзінцзюй, європейський музичний театрАнотація
В статті розглянуто чотири приклади типологічної ізохронії пісенного та оперного жанрів музичного мистецтва Китаю і Європи VI–XIX століть. На основі міждисциплінарного, синхроністичного, типологічного та ін. методів аналізу музично-історичного процесу доводиться ізохронність творчих феноменів китайської пісенної поезії епох Тан, Сун та європейської музичної гімнографії VI–VIII століть, південно-китайського і європейського музичного театру XII–XVI століть, тайпінських й гарібальдійських гімнів, опери Цзінцзюй та європейського музичного театру ХІХ століття. Робиться висновок, що внутрішня протилежність Сходу і Заходу, їх глибинна самостійність як типів цивілізацій, форм історико-культурного розвитку людства не заперечує зв’язку в "надфізичному" вимірі, зумовленому світовим континуумом.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.