Подання

Керівництво для авторів

Вимоги до подання статей: https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/default/Vymohy_2025.pdf

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ПОРЯДОК ПОДАННЯ ПУБЛІКАЦІЙ
у наукових журналах Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Загальні положення

Редакційні колегії фахових видань Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв у своїй роботі керуються нормами законодавства України у сфері освіти, наукової діяльності та інтелектуальної власності.
До публікації в журналах приймаються статті проблемного, узагальнюючого, методичного характеру, які являють собою оригінальні наукові дослідження, що раніше ніде не друкувались.
Статті приймаються українською або англійською мовами.

Обов’язковими етапами роботи редакційної колегії з опрацювання статей перед публікацією є:
– перевірка на предмет дотримання вимог до редакційного оформлення згідно з державними стандартами України (ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання»; ДСТУ ГОСТ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»; ДСТУ 3582:2013 «Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила»);
– здійснення редколегією внутрішнього та зовнішнього рецензування статей відповідно до Наказу МОН України від 22.07.2025 № 1053 «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»);
– перевірка статей на плагіат (Статті 1, 5 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; Стаття 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»; п. 16 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника»; Закон №10392 «Про академічну доброчесність»).

Етапи підготовки статті до друку

Передаючи статтю до редакції, автор гарантує наявність у нього авторських прав на рукопис і дає згоду на публікацію тексту та метаданих статті (включаючи прізвище та ініціали автора, місце його роботи, електронну адресу для  кореспонденції) у друкованій та електронній версіях журналу, що передбачає дотримання політики відкритого доступу згідно з умовами ліцензії Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International – можливість вільно читати,  завантажувати, копіювати та поширювати зміст статті з навчальною та науковою метою із зазначенням авторства.
1. Статті подаються в електронному вигляді на пошту відділу наукової та редакційно- видавничої діяльності академії: nauka@nakkkim.edu.ua.
2. Статті магістрантів, аспірантів, здобувачів (осіб, які не мають наукового ступеня) обов’язково супроводжуються рецензією із зазначенням наукової новизни та актуальності публікації, підписаною доктором чи кандидатом наук (доктором філософі) за профілем публікації. Підпис рецензента має бути засвідченим печаткою у кадровому підрозділі.
3. Стаття, у якій виявлено запозичення з матеріалів інших авторів без посилання на джерело, не повертається на доопрацювання та не публікується, а її автор може подати до редколегії інший матеріал. У разі повторного виявлення запозичень, редакція залишає за собою право не брати в подальшому до друку матеріали цього автора.
4. Статті друкуються у співавторстві не більше трьох авторів.
5. Правила цитування:
- всі цитати мають закінчуватися посиланнями на джерела;
- посилання на підручники є небажаним;
- посилання на власні публікації допускається лише в разі нагальної потреби;
- вторинне цитування не дозволяється;
- якщо в огляді літератури або далі по тексту йде посилання на прізвище вченого – його публікація має бути в загальному списку літератури після статті.
6. За наявності трьох і більше граматичних помилок на сторінці текст до публікації не приймається.
7. Редколегія організовує внутрішнє (обов’язкове) та зовнішнє (за необхідності) рецензування статей. Якщо автор не згоден із зауваженнями рецензента, він має обґрунтувати це письмово. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю, якщо автор безпідставно залишає без уваги побажання рецензента.

Структура та оформлення статті

1. Статтю оформлюють у текстовому редакторі Word for Windows (шрифт Times New Roman 14, міжрядковий інтервал – 1,5). Поля: всі – 2 cм,
2. Індекс УДК.
3. Відомості про автора українською та англійською мовами (без скорочень та абревіатур): прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, посада із зазначенням структурного підрозділу та назви установи за основним місцем роботи автора. Наприклад: Погребняк Галина Петрівна, доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри режисури та акторської майстерності імені народної артистки України Лариси Хоролець Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
4. Авторський цифровий ідентифікатор ORCID у форматі: https://orcid.org/0000- 0000-0000-0000.
5. Контактна інформація: номер телефона (не для оприлюднення), електронна пошта.
6. Назва статті українською та англійською мовами.
7. Анотації і ключові слова українською та англійською мовами не менше 1800 знаків (з пробілами). Анотацію наводять одним абзацом з такими рубриками, які виділяють напівжирним шрифтом: Мета роботи; Методологія роботи; Наукова новизна; Висновки; Ключові слова. Анотація і ключові слова англійською мовою є перекладом українськомовного варіанта.
8. Основний текст статті повинен містити такі рубрики, назви яких виділяють з абзацу напівжирним шрифтом: Актуальність теми дослідження. Аналіз досліджень і публікацій. Мета дослідження. Виклад основного матеріалу. Наукова новизна. Висновки.
9. Список використаних джерел (у тексті статті слово «Література» виділяють напівжирним шрифтом) оформлюють згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Джерела наводять мовою оригіналу в алфавітному порядку. У літературі має бути не менше 7 посилань на джерела, бажана наявність іноземних джерел; рекомендовано посилання на іноземні журнали з високим індексом цитованості або базову монографію в цій галузі. Наукові статті в списку літератури повинні мати покликання на активне DOI. Скорочення оформлюють відповідно до ДСТУ 3582:2013 «Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила».
10. References (література латиницею) наводить окремим блоком, повторюючи список літератури, поданий національною мовою. Оформлюють згідно зі стандартом APA (American Psychological Association (APA) Style). Зразок оформлення : https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/nauka/vydannia/Oformlennia_References.pdf.
11. Обсяг статті – до 13 сторінок (включно з анотаціями, ілюстраціями, таблицями, графіками та списком літератури). Відгук або рецензія – 1–2 сторінки.
12. Рисунки і таблиці розміщують у тексті статті з вирівнюванням по центру сторінки, без обтікання текстом та не виходячи за поле набору. Рисунки й таблиці підписують і подають у статті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. На кожну формулу, таблицю, рисунок, графік у тексті мають бути посилання (наприклад: рис. 1; табл. 2).
13. Посилання на джерело оформлюють так: [8, 25], де 8 – порядковий номер джерела в списку, 25 – номер сторінки. Посилання на кілька джерел – [8, 25; 4, 67].
14. Лапки: «...»; подвійні лапки для оформлення цитати в цитаті: «“...”».
15. Примітки оформлюють як виноски та розміщують після основного тексту перед списком літератури. Знак виноски виконують надрядковою арабською цифрою безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення.

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

УДК 929:7.071.1:316.74:7(045)

Микуланинець Леся Михайлівна,
кандидат мистецтвознавства, доцент,
доцент кафедри теорії і методики музичної освіти
Мукачівського державного університету
https://orcid.org/0000-0002-6346-6532
l.mikulaninets@gmail.com

БІОГРАФІЯ В АСПЕКТІ КУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ МИТЦЯ І ПУБЛІКИ
Мета роботи – виявити комунікативний потенціал біографії майстра, довести її вплив на культурний діалог між людством і здобутками митця. Методологія дослідження полягає в застосуванні низки підходів: аналітичного – для осмислення літератури з теми статті; міждисциплінарного, що дало змогу всебічно вивчити фактологічний матеріал та  отримати обґрунтовані висновки; системного з використання цілого спектру методів (біографічного, семіотичного, культурологічного, герменевтичного, історичного, теоретичного узагальнення) – з метою комплексного осягнення заявленої квестії та ін. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше в національній гуманітаристиці життєпис експлікується способом цивілізаційного контактування творця і публіки, транслятором найважливіших сенсів епохи. Висновки. У публікації доведено твердження: біографія митця – важлива складова комунікативного простору сьогодення. Вона втілює антропологічні виміри історії, світоглядні засади доби через висвітлення буття свого героя, його значущих досягнень. Автор хронік життєву стратегію майстра вибудовує так, щоб він став зрозумілим реципієнтам будь-якого періоду. Аналіз літопису дозволяє виявити багатство символічних форм культурного контактування, пов’язаних з художніми творами, епохальними особливостями, громадськими обставинами тощо. У своїй єдності вони впливають на сприйняття образу митця. Такий процес здійснює публіка внаслідок розкодування духовної інформації, відповідно до наявних норм, традицій конкретного часу, усвідомлення буттєвого та креативного досвіду персонажа. Життєпис як засіб комунікування демонструє свободу від ідеологічної, суспільної обмеженості, оскільки уможливлює спілкування індивідам різних ер, знімає територіальні, мовленнєві, соціальні та ін. бар’єри. Завдяки своїй здатності втілювати універсальні цивілізаційні концепти, хроніки не тільки виражають оповідь про митця, але й дають висловитися сучасному реципієнтові. Отже, слухач (глядач) через біографію контактує з майстром, його часом, людством.
Ключові слова: біографія, культурна комунікація, митець, публіка.

Mykulanynets Lesya, Ph.D. in Arts, Associate Professor of the Theory and Methods of Music Education Department, Mukachevo State University
Biography in the aspect of cultural communication of an artist and audience
The purpose of the article is to reveal the communicative potential of the master's biography, to prove its influence on the cultural dialogue between humanity and the achievements of the artist. The research methodology is to apply a number of approaches: analytical – to comprehend the literature on the topic of the article; interdisciplinary - for a comprehensive study of factual material and in obtaining new knowledge; systemic using a whole range of methods (biographical, semiotic, culturological, hermeneutic, historical, theoretical generalization) – comprehending the stated quest, etc. Scientific novelty: for the first time in the national humanities, biography is explained as the way of civilizational contact between the creator and the public, the translator of the most important meanings of the era. Conclusions. The publication states that the artist's biography is an important component of the communicative space of nowadays. It embodies the anthropological dimensions of history, the worldview of the day through the coverage of the hero's life, his significant achievements. The author of the chronicles builds the life strategy of the master in such a way that he becomes clear to the recipients of any period. An analysis of the chronicle reveals the richness of symbolic forms of cultural contact associated with works of art, epoch-making features and social circumstances, and so on. In unity, they affect the perception of the artist's image. This process is carried out by the public as a result of decoding spiritual information in accordance with existing norms, traditions of a particular time, awareness
of the existential and creative experience of the character. Biography as a means of communication demonstrates freedom from ideological, social limitations, as it allows communication of individuals of different eras, removes territorial, speech, social, and others barriers. Due to their ability to embody the universal concepts of civilization, the chronicles express not only the story of the artist, but also allow the modern recipient to express himself. Thus the listener (viewer) through the biography is in contact with the master, his time, humanity.
Keywords: biography, cultural communication, artist, audience.

<…> Культурне контактування характеризується дуалістичністю: з одного боку, функціонує відповідно духовним законам розвитку суспільства, з іншого – має певну незалежність, зумовлену специфікою передачі інформації. На думку О. Злотника, вона транслюється через «внутрішній діалог мистецтва (об&#39;єкта) і реципієнта (суб’єкта); художнє спілкування між суб’єктами, що виникає на тлі (за допомогою) мистецтва; взаємодія за допомогою мистецтва з соціокультурним простором людства» [6, 16]. <…>

Література

1. Афоніна О. С. Коди лицарського епосу в музичному мистецтві і балетах «Трістан та Ізольда». Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2025. № 3. С. 218–224. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344418.

References

1. Afonina O. (2025). Chivalric Epic Codes in Music and Ballet Interpretations of ‘Tristan and Isolde’. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald: Science journal, 3, 218–224. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344418 [in Ukrainian].