Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Це подання раніше не було опубліковане і не надсилалося до розгляду редакціям інших журналів (або у коментарях для редактора нижче дані необхідні пояснення).
  • Текст відповідає вимогам до стилістики та бібліографії, викладеним у Керівництві для авторів розділу "Про журнал".

Керівництво для авторів

Вимоги до подання статей: https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/nauka/vydannia/requirements.pdf

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ: 

  1. Стаття оформляється у текстовому редакторі Word for Windows (шрифт Times New Roman 14, міжрядковий інтервал – 1,5). Поля: всі – 2 cм, Сторінки не нумеруються.
  2. Індекс УДК.
  3. Відомості про автора українською та англійською мовами, що містять таку інформацію (без скорочень та абревіатур): прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, посада із зазначенням структурного підрозділу та назви установи за основним місцем роботи автора. Наприклад: Погребняк Галина Петрівна, доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри режисури та акторської майстерності імені народної артистки України Лариси Хоролець Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
  4. Контактна інформація: номер телефона (не друкується), електронна пошта.
  5. Авторський цифровий ідентифікатор ORCID подається у форматі: https://orcid.org/0000-0000-0000-0000.
  6. Назва статті українською та англійською мовами.
  7. Анотації та ключові слова наводяться українською та англійською мовою обсягом не менше 1800 знаків (з пробілами). Анотація наводиться одним абзацом, з вирівнюванням по ширині, та містить такі рубрики: Мета роботи; Методологія роботи; Наукова новизна; Висновки; Ключові слова. Анотація англійською мовою є перекладом (не машинним) українськомовного варіанта.
  8. Основний текст статті повинен містити такі структурні елементи (рубрики), які виділяють з абзацного виступу напівжирним шрифтом: Актуальність теми дослідження. Аналіз досліджень і публікацій. Мета дослідження. Виклад основного матеріалу. Наукова новизна. Висновки.
  9. Перелік цитованої літератури укладається за алфавітом або за порядком посилання у тексті та оформлюється згідно з вимогами Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Слово «Література» виділяють жирним шрифтом.
  10. У списку має бути не менше 7посилань на джерела, бажана наявність іноземних джерел; рекомендовано посилання на іноземні журнали з високим індексом цитованості або базову монографію в цій галузі.
  11. Скорочення оформлюють відповідно до ДСТУ 3582:2013 «Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила».
  12. References (література латиницею) наводять повністю окремим блоком, повторюючи список літератури, наданий національною мовою, незалежно від того, є в ньому іноземні джерела чи немає. Якщо в списку є посилання на іноземні публікації, їх повністю повторюють у списку, наведеному в латиниці.
    Список References оформлюють за стандартом APA (American Psychological Association (APA) Style). Для транслітерації українського тексту латиницею рекомендовано користуватись системами автоматичної транслітерації: http://translit.kh.ua/#passport.
    Зразок оформлення в статті References – https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/nauka/vydannia/Oformlennia_References.pdf

  13. Обсяг статті – до 13 сторінок (включно з анотаціями, ілюстраціями, таблицями, графіками та списком літератури). Відгук або рецензія – 1–2 сторінки.
  14. Рисунки і таблиці розміщують у тексті статті з вирівнюванням по центру сторінки, без обтікання текстом та не виходячи за поле набору. Рисунки й таблиці необхідно подавати в статті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. На кожну формулу, таблицю, рисунок, графік у тексті мають бути обов'язкові посилання.
  15. Ілюстрації та фото (кольорові або чорно-білі, з градаціями сірого кольору) «вмонтовують» в основний текст статті та обов’язково нумерують і підписують.
  16. Посилання оформлюють так: [8, 25], де 8 – порядковий номер джерела в списку, 25 – номер сторінки. Посилання на кілька джерел: [8, 25; 4, 67].
  17. Лапки: «...»; подвійні лапки для оформлення цитати в цитаті: «“...”».
  18. Примітки оформлюють як виноски та розміщують після основного тексту перед списком літератури. Знак виноски виконують надрядковою арабською цифрою безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення.

Приклад оформлення статі:

УДК 929:7.071.1:316.74:7(045)

Микуланинець Леся Михайлівна,
кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри теорії і методики музичної освіти Мукачівського державного університету
https://orcid.org/0000-0002-6346-6532
l.mikulaninets@gmail.com

БІОГРАФІЯ В АСПЕКТІ КУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ МИТЦЯ І ПУБЛІКИ

Мета роботи – виявити комунікативний потенціал біографії майстра, довести її вплив на культурний діалог між людством і здобутками митця. Методологія дослідження полягає в застосуванні низки підходів: аналітичного – для осмислення літератури з теми статті; міждисциплінарного, що дало змогу всебічно вивчити фактологічний матеріал та отримати обґрунтовані висновки; системного з використання цілого спектру методів (біографічного, семіотичного, культурологічного, герменевтичного, історичного, теоретичного узагальнення) – з метою комплексного осягнення заявленої квестії та ін. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше в національній гуманітаристиці життєпис експлікується способом цивілізаційного контактування творця і публіки, транслятором найважливіших сенсів епохи. Висновки. У публікації доведено твердження: біографія митця – важлива складова комунікативного простору сьогодення. Вона втілює антропологічні виміри історії, світоглядні засади доби через висвітлення буття свого героя, його значущих досягнень. Автор хронік життєву стратегію майстра вибудовує так, щоб він став зрозумілим реципієнтам будь-якого періоду. Аналіз літопису дозволяє виявити багатство символічних форм культурного контактування, пов’язаних з художніми творами, епохальними особливостями, громадськими обставинами тощо. У своїй єдності вони впливають на сприйняття образу митця. Такий процес здійснює публіка внаслідок розкодування духовної інформації, відповідно до наявних норм, традицій конкретного часу, усвідомлення буттєвого та креативного досвіду персонажа. Життєпис як засіб комунікування демонструє свободу від ідеологічної, суспільної обмеженості, оскільки уможливлює спілкування індивідам різних ер, знімає територіальні, мовленнєві, соціальні та ін. бар’єри. Завдяки своїй здатності втілювати універсальні цивілізаційні концепти, хроніки не тільки виражають оповідь про митця, але й дають висловитися сучасному реципієнтові. Отже, слухач (глядач) через біографію контактує з майстром, його часом, людством.
Ключові слова: біографія, культурна комунікація, митець, публіка.

Mykulanynets Lesya, Ph.D. in Arts, Associate Professor of the Theory and Methods of Music Education Department, Mukachevo State University
Biography in the aspect of cultural communication of an artist and audience
The purpose of the article is to reveal the communicative potential of the master's biography, to prove its influence on the cultural dialogue between humanity and the achievements of the artist. The research methodology is to apply a number of approaches: analytical – to comprehend the literature on the topic of the article; interdisciplinary - for a comprehensive study of factual material and in obtaining new knowledge; systemic using a whole range of methods (biographical, semiotic, culturological, hermeneutic, historical, theoretical generalization) – comprehending the stated quest, etc. Scientific novelty: for the first time in the national humanities, biography is explained as the way of civilizational contact between the creator and the public, the translator of the most important meanings of the era. Conclusions. The publication states that the artist's biography is an important component of the communicative space of nowadays. It embodies the anthropological dimensions of history, the worldview of the day through the coverage of the hero's life, his significant achievements. The author of the chronicles builds the life strategy of the master in such a way that he becomes clear to the recipients of any period. An analysis of the chronicle reveals the richness of symbolic forms of cultural contact associated with works of art, epoch-making features and social circumstances, and so on. In unity, they affect the perception of the artist's image. This process is carried out by the public as a result of decoding spiritual information in accordance with existing norms, traditions of a particular time, awareness of the existential and creative experience of the character. Biography as a means of communication demonstrates freedom from ideological, social limitations, as it allows communication of individuals of different eras, removes territorial, speech, social, and others barriers. Due to their ability to embody the universal concepts of civilization, the chronicles express not only the story of the artist, but also allow the modern recipient to express himself. Thus the listener (viewer) through the biography is in contact with the master, his time, humanity.

Keywords: biography, cultural communication, artist, audience.

Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті Текст статті

Література

  1. Артеменко О. Поняття «мистецька комунікація» у науковому дискурсі. Вісник Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. 2018. Вип.1 (24). С. 26–29.

References

  1. Artemenko, O. (2018). The concept of "artistic communication" in scientific discourse. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka, 1 (24), 26–29 [in Ukrainian].

Положення про авторські права

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.

Положення про конфіденційність

Імена та адреси, вказані Вами при реєстрації на цьому сайті, будуть використані виключно для технічних цілей: контакту з Вами чи з рецензентами (редакторами) в процесі підготовки Вашої статті до публікації і в жодному разі не будуть надаватися іншим особам та організаціям.