Публікаційна етика та редакційна політика видання, що відповідає рекомендаціям COPE

Редакційна політика журналу «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв», його публікаційна етика та процедура рецензування узгоджуються з міжнародними стандартами наукової етики та відповідають рекомендаціям Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics / COPE, www.publicationethics.org).

Політика рецензування журналу базується на принципах, що забезпечують високу наукову якість статей:

об’єктивність: комунікація між автором і редакцією журналу здійснюється в атмосфері взаємної поваги; рукописи оцінюють без урахування попередніх заслуг, раси, етнічного походження, статі, релігії, громадянства, сексуальної орієнтації чи політичних поглядів авторів;

конфіденційність: рукописи статей є інтелектуальною власністю авторів і не підлягають розголошенню. Рецензенти не мають права оприлюднювати надану на рецензування статтю або використовувати матеріали статті до її публікації. Листування редакції з авторами та рецензентами, зауваження і побажання рецензентів не можуть бути опублікованими та оприлюдненими в будь-який спосіб;

незалежна експертиза: усі статті, які надходять до журналу, проходять процедуру подвійного «сліпого» рецензування: рецензенти не знають імен авторів та їх афіліації (місця роботи), що дає змогу мінімізувати суб’єктивність та уникнути конфлікту інтересів. У разі наявності будь-якого конфлікту інтересів рецензент може відмовитися від рецензування – головний редактор / заступник головного редактора призначить іншого рецензента;

компетентна експертиза: рецензентами є члени редакційної колегії або (за потреби) залучені зовнішні незалежні експерти, які є визнаними фахівцями у відповідній галузі (мають науковий ступінь та публікації з теми статті), не мають з автором конфлікту інтересів: не працюють в одній установі, не мають спільно опублікованих праць тощо. Залучення рецензентів до процесу рецензування відбувається на добровільній основі, виключно за їхньої згоди та за умови відсутності конфлікту інтересів;

редакційний діалог: у разі виникнення запитань автор має можливість звернутися до редакції журналу для їх вирішення. Результати рецензування автор отримує електронною поштою. У разі непогодження з побажаннями та зауваженнями рецензента автор статті має право надати аргументовану відповідь до редакції журналу. У такому разі статтю розглядають на засіданні робочої групи редакційної колегії. Редакція може направити статтю для додаткового рецензування іншому фахівцеві з обов’язковим дотриманням принципу «сліпого» рецензування;

право на доопрацювання: після рецензування автор може внести зміни до статті відповідно до зауважень рецензентів. Якщо автор не усуває недоліки або відмовляється враховувати обґрунтовані зауваження, редакція має право відхилити статтю, повідомивши про це електронним листом із зазначенням причин відмови. Після виправлення недоліків автор може повторно подати рукопис на рецензування;

дотримання авторських та суміжних прав: автори статті несуть відповідальність за порушення чужих авторських прав, за точність викладених фактів та коректність цитування. Надсилаючи рукопис, автор гарантує, що поданий рукопис: описує цілком оригінальну роботу; не є плагіатом; не був опублікований в іншому місці жодною мовою; надає посилання на використані цитати, згадані джерела; усіх, хто зробив значний внесок у виконання дослідження, зазначає як співавторів, які схвалили остаточну версію статті та погодилися подати її до публікації;

забезпечення академічної доброчесності: будь-яка особа в будь-який час може повідомити редакцію про підозру в неетичній поведінці або інших неправомірних діях щодо опублікованої статті. Головний редактор після консультації з редакційною колегією ухвалює рішення щодо початку процесу потенційного відкликання рукопису. Будь-які докази розглядаються як суворо конфіденційні та надаються лише особам, залученим до процесу розгляду. Автор має право відповісти на будь-які висунуті звинувачення. При встановленні неправомірної поведінки її можуть кваліфікувати як незначну або суттєву. Незначні порушення, пов’язані із непорозумінням, розглядають безпосередньо з учасниками (автор / рецензент) без залучення інших сторін, про що автор / рецензент отримують попереджувальний лист. У разі підтвердження суттєвих порушень головний редактор після консультацій із редакційною колегією ухвалює рішення про подальші дії: інформування роботодавця автора чи рецензента за допомогою офіційного листа про неправомірні дії; заборона на подання рукописів протягом певного періоду; офіційне відкликання публікації з журналу (ретракція).