Процедура рецензування, публікаційна етика та редакційна політика журналу
Процедура рецензування, публікаційна етика та редакційна політика видання журналу відповідає рекомендаціям Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics / COPE, www.publicationethics.org). Вона орієнтована на максимально об'єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам наукового журналу та передбачає всебічний аналіз її переваг і недоліків.
Процедуру рецензування проходять усі наукові статті, що надійшли до редакції журналу.
Етика публікацій
У рамках редакційної політики науковий журнал «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв» послідовно дотримується видавничих стандартів публікації COPE Code of Conduct, затверджених COP (Committee on Publication Ethics).
Матеріали рецензуються членами редакційної колегії видання та/або сторонніми незалежними експертами, виходячи з принципу об'єктивності і з позицій вищих міжнародних академічних стандартів якості, та редагуються.
Редакція залишає за собою право на стилістичну правку рукопису. З автором узгоджуються правки, які, на думку редакції, можуть змінити зміст тексту.
Редакційна колегія наукового видання залишає за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам та тематиці журналу.
Висловлені у статтях думки та пропозиції не обов’язково збігаються з точкою зору редакційної колегії. Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, статистичних даних, прізвищ та цитат несуть автори.
Редакція зберігає право на незначну літературну редакцію текстів та скорочення, зі збереженням авторського стилю.
Надані матеріали не повертаються та не можуть бути надруковані в інших наукових журналах.
Процедура рецензування
Наукові статті, що відповідають формальним критеріям, розглядають на предмет відповідності тематиці видання та визначення кола рецензентів. Рецензування матеріалів є анонімним для автора та рецензента, процедуру здійснюють незалежні рецензенти на основі «сліпого» рецензування. До рецензування можуть бути залучені члени редакційної колегії та зовнішні експерти, які визначають вектор розвитку наукової думки та мають публікації у відповідних предметних галузях.
Рецензент оцінює:
- достатність розкриття актуальності статті;
- обґрунтування зв’язку заявленої проблеми з важливими науковими чи практичними завданнями;
- повноту аналізу останніх досліджень і публікацій із зазначеної проблеми;
- відповідність цілей статті проблемі, яку розглядає автор;
- обґрунтування отриманих наукових результатів;
- наукові висновки та їх відповідність меті статті;
- термінологічну однозначність статті;
- ґрунтовний аналіз автором наукової літератури з теми, зокрема закордонної;
- особливості стилю та мови автора статті (ясність мови та стилю, необхідність додаткового наукового та літературного редагування тощо).
Рецензент надає висновок про доцільність публікації статті із зазначенням її основних недоліків (якщо такі є): «рекомендовано», «рекомендовано з урахуванням виправлення зазначених недоліків» або «не рекомендовано».
Після доопрацювання статті автор направляє її на повторне рецензування.
Наявність позитивної рецензії не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації приймає редакційна колегія видання.
Редакція залишає за собою право редагувати текст надісланої статті.
Статті, які були надіслані авторам для виправлення недоліків, повинні бути повернені до редакції не пізніше ніж через 10 днів після отримання. Повернення статті у більш пізні терміни відповідно змінює й дату її надходження до редакції та перевірки.
Принципи етики редактора й видавця
При прийнятті рішення про публікацію редакція керується достовірністю поданих даних і науковою значимістю розглянутої роботи.
Інтелектуальний зміст рукописів оцінюється незалежно від раси, статі, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних поглядів авторів.
Редакція не публікує рукопис, якщо є підстави вважати, що він є плагіатом: відсоток академічної доброчесності має становити 80 % і більше.
Редакція не залишає без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а при виникненні конфліктної ситуації вживає всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.
Принципи етики рецензента
Рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ, який є інтелектуальною власністю авторів і не може передаватися для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.
Надаючи рукопис на рецензію, автори довіряють рецензентам результати своєї наукової роботи і творчих зусиль, від яких можуть залежати їх репутація та кар'єра. Розголошення конфіденційних відомостей рецензування рукопису порушує права автора. Порушення конфіденційності можливо тільки в разі заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов'язкове.
Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданого рукопису статті та визначення рівня його відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Персональна критика автора неприйнятна.
Рецензент не бере до розгляду рукописи за наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними із рукописом.
Принципи етики автора наукової статті
Автор (автори) статті гарантує (гарантують), що поданий рукопис:
- надає достовірні результати проведених досліджень;
- не є плагіатом;
- не був опублікований раніше на будь-якій мові;
- містить покликання на використані під час підготовки статті публікації.
