Політика академічної доброчесності та публікаційної етики

Політика академічної доброчесності та публікаційної етики

Редакційна політика журналу спрямована на дотримання рекомендацій Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics / COPE, www.publicationethics.org), керується політикою академічної доброчесності з метою максимально об'єктивної оцінки змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам наукового журналу та всебічного аналізу її переваг і недоліків.

ПОЛІТИКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Академічна доброчесність є фундаментом діяльності редакційної колегії журналу, що гарантує якість та авторитетність опублікованих досліджень. Видання декларує культуру наукового пошуку, що полягає в:

  • дотриманні інтелектуальної чесності: результати, представлені в статті, мають бути наслідком самостійного дослідження автора, без маніпуляцій і викривлень;
  • повазі до інтелектуальної власності: подаючи статтю, автор гарантує, що робота не порушує наявних авторських прав; ілюстративний матеріал (таблиці, рисунки, фото тощо) мають покликання на джерело;
  • відкритості: журнал декларує політику відкритого доступу до результатів наукових досліджень, що сприяє науковій дискусії, розвитку наукової думки;
  • об’єктивності: рецензенти забезпечують неупереджену експертну оцінку, сприяючи вдосконаленню наукового рівня рукописів;
  • рівності: редакційна колегія забезпечує рівні умови для всіх авторів, незалежно від їхніх статусів чи регалій.

 

Основним порушенням академічної доброчесності є академічний плагіат, що виявляється у відтворенні чужих результатів, ідей або фрагментів тексту без належного цитування. Щоб уникнути плагіату необхідно:

  • використовувати лапки для слів, взятих дослівно з джерела;
  • не змінювати частини цитати в контексті речення;
  • використовувати три крапки для частини опущеної цитати;
  • обмежити використання прямих цитат.

Це стосується і самоплагіату, коли автор повторно використовує власні раніше опубліковані матеріали, видаючи їх за нові наукові здобутки.

До порушень належать і фабрикація та фальсифікація даних, що передбачають вигадування неіснуючих фактів, маніпуляції з архівними джерелами або навмисну зміну результатів дослідження задля підтвердження хибної гіпотези. Окрему групу порушень становлять маніпуляції з авторством: включення до складу авторів осіб, які не брали участі в дослідженні, або замовлення текстів через сторонні комерційні сервіси.

З огляду на розвиток технологій порушенням також вважається приховане використання генеративного штучного інтелекту. Подання тексту або зображень, створених ШІ, без відповідної декларації та критичного переосмислення автором, розцінюється як форма академічного обману. Крім того, неприпустимим є дублетне подання рукопису одночасно до кількох видань та навмисне приховування конфлікту інтересів, що може поставити під сумнів об’єктивність викладених висновків.

 

ПУБЛІКАЦІЙНА ЕТИКА

У межах редакційної політики журнал послідовно дотримується видавничих стандартів публікації COPE Code of Conduct, затверджених COP (Committee on Publication Ethics).

Члени редакційної колегії видання та / або сторонні незалежні експерти рецензують статті відповідно до принципу об’єктивності та з позицій міжнародних академічних стандартів.

Редакція залишає за собою право на стилістичну правку рукопису. З автором узгоджуються правки, які, на думку редакції, можуть змінити зміст тексту.

Редакційна колегія наукового видання залишає за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам та тематиці журналу.

Висловлені у статтях думки та пропозиції не обов’язково збігаються з точкою зору редакційної колегії. Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, статистичних даних, прізвищ та цитат несуть автори.

Редакція зберігає право на незначну літературну редакцію текстів та скорочення, зі збереженням авторського стилю.

Надані матеріали не повертаються та не можуть бути надруковані в інших наукових журналах.

Принципи етики редакції

При прийнятті рішення про публікацію редакція керується достовірністю поданих даних і науковою значимістю розглянутої роботи.

Інтелектуальний зміст рукописів оцінюється незалежно від раси, статі, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних поглядів авторів.

Редакція не публікує рукопис, якщо є підстави вважати, що він є плагіатом: відсоток академічної доброчесності має становити більше 80 %.

Редакція не залишає без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а при виникненні конфліктної ситуації вживає всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.

Принципи етики рецензента

Рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ, який є інтелектуальною власністю авторів і не може передаватися для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.

Надаючи рукопис на рецензію, автори довіряють рецензентам результати своєї наукової роботи і творчих зусиль, від яких можуть залежати їх репутація та кар'єра. Розголошення конфіденційних відомостей рецензування рукопису порушує права автора. Порушення конфіденційності можливо тільки в разі заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, в усіх інших випадках її збереження обов'язкове.

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданого рукопису статті та визначення рівня його відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Персональна критика автора неприйнятна.

Рецензент не бере до розгляду рукописи за наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними із рукописом.

Принципи етики автора наукової статті

Автор (автори) статті гарантує (гарантують), що поданий рукопис:

  • надає достовірні результати проведених досліджень;
  • не є плагіатом;
  • не був опублікований раніше на будь-якій мові;
  • містить покликання на використані під час підготовки статті публікації.