Політика з використання штучного інтелекту і технологій з його підтримкою

Політика з використання штучного інтелекту і технологій з його підтримкою

Політика журналу «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв» щодо використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) базується на заявах COPE, WAME, JAMA Network, рекомендаціях ICMJE, вимогах Європейського закону про штучний інтелект, Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні.

  1. Автори:
    • зобов'язані вказувати в супровідному листі своєї статті, які інструменти штучного інтелекту були використані під час підготовки рукопису, створення зображень чи графічних елементів статті, під час збору й аналізу даних тощо. Вказати, який інструмент ШІ було використано;
    • не можуть інструменти ШІ вказувати як автора статті: вони не можуть нести відповідальність за подану роботу, стверджувати про наявність або відсутність конфлікту інтересів, керувати авторськими та ліцензійними угодами;
    • якщо ілюстративний матеріал створений за допомогою ШІ, повинні вказати назву інструменту та використані промпти (запити). Застосування ШІ-контенту не повинно порушувати права третіх осіб (наприклад стилістику художників, якщо це не є об'єктом критичного аналізу);
    • несуть відповідальність за точність представленого матеріалу, при підготовці якого було використано  чат-боти ChatGPT тощо, а також за визнання всіх джерел у своїй статті;
    • повинні дотримуватися принципів академічної доброчесності. Усі рукописи проходять перевірку на плагіат, зокрема й на використання ШІ.
  2. Рецензенти:
    • в оцінці статті мають виражати власну експертну оцінку, а не спиратися на висновки ШІ;
    • не повинні завантажувати повні тексти рукописів у загальнодоступні або незахищені інструменти ШІ, щоб не порушити конфіденційність процесу рецензування.
  3. Редакційна колегія:
    • усі рукописи, подані до журналу, перевіряє на плагіат, зокрема й на наявність контенту, згенерованого ШІ;
    • приймає рішення щодо прийняття чи відхилення рукопису насамперед з огляду на наукову цінність, оригінальність та якість дослідження, а не використання ШІ під час його підготовки.