РИСИ ПОСТМОДЕРНУ В БАЛЕТІ "ЛУСКУНЧИК" (П. ЧАЙКОВСЬКИЙ – Р. ПОКЛІТАРУ)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138650Ключові слова:
постмодерністський балетний театр, інтерпретація, Р. Поклітару, "Лускунчик"Анотація
Мета роботи – дослідити прояв постмодерністських тенденцій в українському сучасному балетному театрі на прикладі балету "Лускунчик" (П. Чайковський – Р. Поклітару). Аналізуючи балетний спектакль, автор статті ставить пе- ред собою ціль простежити трансформацію оригінального балету та виявити провідні тенденції у інтерпретаційних процесах, які допомагають реалізувати ідею балетмейстера-інтерпретатора. Методологія дослідження базується на поєднанні декількох дослідницьких методів. Структурно-функціональний метод дає змогу розглянути балетний спек- такль у єдності його структурних елементів, які виконують різні функції. Філософсько-культурологічний підхід застосо- вується для виявлення специфіки реалізації постмодерністських філософських ідей у сучасному балетному театрі. Порівняльно-історичний метод слугує засобом дослідження трансформації оригінального балету в процесі інтерпрета- ції у порівнянні з оригіналом. Наукова новизна. Вперше на прикладі балету "Лускунчик" (П . Чайковський – Р. Поклітару) зроблено спробу виявити характер впливу ідей постмодернізму на український сучасний балетний театр з акцентуванням на аналізі ознак інтерпретаційних процесів у творчості Р. Поклітару. Висновки. У процесі інтерпретації класичного балету балетмейстер-постановник створює свою реальність, в якій класична основа змінюється відповідно до сучасного соціального та художнього концепту, знаходить нові сенси твору, які визначаються світоглядом по- становника. Український постмодерністський балетний театр спирається на досвід європейського мистецтва, але розвивається власним шляхом, створюючи оригінальні балетні вистави в естетиці постмодерну.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
