Поетичний символізм у музичній спадщині М. Мясковського
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138848Ключові слова:
М. Мясковський, символізм, імпресіонізм, поетичний символізм, камерно-вокальна творчість, романс.Анотація
Мета роботи полягає у дослідженні камерно-вокальної творчості Н. Мясковського на вірші поетів-символістівув світлі культурно-естетичних віянь рубіжу XIX-XX століть. Методологія дослідження надиктована самим характером досліджуваної проблеми, аналізом камерно-вокальних творів композитора у контексті культури
Срібного століття. Оскільки жанр романсу традиційно включає у собі дві складові – музичну та поетичну, методологія дослідження спирається на комплексний підхід. У вивчені романсів застосовані методи аналізу вокальних творів, досліджених в працях Е. Дурандіна, Л. Каркліньша, А. Садуова. Використовуються також методи контекстно-
го аналізу, при якому предмет вивчення розглядається поза відриву від його середовища. Специфіка теми дослідження зажадала виходу за межі мистецтвознавства до області міждисциплінарних знань (філософії, естетики, культурології, музикознавства, літературознавства) і залучення теоретичних робіт поетів та ідеологів символізму. При аналізі поетичних текстів велике значення мали дослідження Ю. Лотмана. Наукова новизна даного дослідження визначається його матеріалом і ракурсом розгляду проблеми. Зроблено спробу комплексного вивчення романсів М.
Мясковського на вірші поетів-символістів як цілісної системи, що відбиває загальностильові тенденції музичного мистецтва початку XX століття. Зроблено висновок про специфіку стилістики М. Мясковського у романсах на вірші різних поетів: глибоке розуміння композитором символістської поезії втілилося у музиці, яка відбила суперечливий дух епохи Срібного століття. Висновки. Ранні романси Н. Мясковського демонструють загальні тенденції розвитку камерної вокальної музики початку XX століття – ускладнення усіх елементів музичної тканини, поступовий рух до
атональності, музики "тотального хроматизму", панування мелодики декламаційно-речитативного типу, наближеною до мовного виголошення вірша, посилення ролі фортепіанної партії. Стилістика досліджуваних творів свідчить про їх пряму приналежності до культури Срібного століття: тонкість, часом химерна крихкість, "рафінованість" гармоній, складність фактурних прийомів і способів поєднання фортепіанної та вокальної партій.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
