Ранні фортепіанні сонати М. Клементі: біля витоків лондонського піанізму

Автор(и)

  • Olesia Stepanova Харківська державна академія культури, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2016.138982

Ключові слова:

фортепіанні сонати, лондонський піанізм, універсалізм, інтелектуалізм, прогностичний та діахронно-синхронний методи композиторського мислення

Анотація

Мета роботи – встановити роль М. Клементі в процесі формування "оригінального образу фортепіано", масштаби його впливу на історико-художню сучасність, причини забуття особистості і творчості композитора й піаніста в ХІХ столітті, етапи ренесансу його спадщини у виконавському мистецтві та науці ХХ століття. Творчу спадщину М. Клементі-композитора розглянуто з точки зору відображення в ньому різних етапів історії розвитку лондонського класицизму й романтизму, що зароджувався. Підкреслено, що в композиторській творчості М. Клементі визначені процеси стильової еволюції, представлені крізь призму "звукового образу фортепіано". Дослідження творчої особистості і фортепіанної творчості композитора дало змогу зробити висновок про необхідність системного вивчення спадщини М. Клементі як феномену лондонського піанізму. Методологія. На основі методу компаративного аналізу фортепіанної сонати ор. 2 № 1 і зразків пізньої сонатної творчості композитора встановлена парадигматична функція раннього творчого досвіду. Наукова новизна зумовлена тим, що в ор. 2 № 1 у концентрованому вигляді виявлені прообрази всіх тих типів фортепіанної сонати, що знайдуть своє розгорнуте втілення в сонатах пізнього періоду творчості композитора. Висновки. Історико-художнє значення сонати ор. 2 № 1 в історії формування лондонського піанізму визначено як прогностичне, оскільки в ній представлені різні види технічних, динамічних, художніх можливостей фортепіано, які отримали розвиток у пізніх сонатах композитора. Зокрема, у сонаті ор. 2 № 1 визначено риси бравурного, театрального, патетичного, концертного, фантазійного типів піанізму, що знайшли своє послідовне втілення в сонатах ор.7–10, ор. 20–26, ор 46–50. Визначено історико- художню роль аналізованої сонати не тільки як жанрово-стильової матриці фортепіанної творчості М. Клементі, а й як своєрідного словника фортепіанного стилю епохи. Серед властивостей піанізму М. Клементі: універсалізм, інтелектуалізм, прагматизм, які визначають сутність фортепіанного стилю очільника лондонської школи.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-21

Номер

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення