ІВЕНТ-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ІМІДЖУ

Автор(и)

  • Marina Pashkevich Київський національний університет культури і мистецтв, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147388

Ключові слова:

івент-технології, державні події, комунікація, державні свята, паблік рилейшнз, державний імідж.

Анотація

Мета роботи – дослідити проблему формування іміджу держави через використання івент-технологій. Методологія дослідження базується на аналітичному, історичному, компаративному методах та узагальнення, що дає змогу дослідити історичні трансформації державних подій до якості сучасного комунікативного інструменту, коли івент стає унікальним засобом соціальної комунікації. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному узагальненні та доведенні важливості значення професійних івент-технологій щодо формування державного іміджу країни шляхом організації заходів і свят державного рівня як ефективного інструменту суспільної комунікації, що позитивно впливає на формування суспільної думку. Висновки. У результаті проведеного дослідження доведено, привабливість державних подій, їх яскравість, зовнішня ефектність, що за допомогою ефективного державного івенту мають визначати їх важливим інструментом у формуванні привабливої громадської думки, та ширше – масової свідомості суспільства, що ґрунтувалася би на цінностях національно-патріотичного ґатунку. Сучасна аудиторія прагне отримувати інформацію, що буде викладена їй у цікавому, яскравому та зрозумілому для неї форматі. Завдяки вищезазначеному ефективний розвиток проявів перформансної комунікації (в тому числі у межах івент-технологій) є ознакою сучасної культури Державні івенти, створені на професійній основі, поступово досягають високого естетичного рівня і підтримують у громадськості почуття єднання, патріотизму, здорового оптимізму, що є необхідними в умовах сьогодення

Біографія автора

Marina Pashkevich, Київський національний університет культури і мистецтв

кандидат культурології, старший викладач кафедри івент-менеджменту та індустрії дозвілля

Посилання

Бичун Ю. Понятие событийного маркетинга. URL: http: www.marketing.spb.ru (дата звернення: тра-вень 2018).

Безклубенко С. Д. Мистецтво організації громадської думки : монографія. Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. Київ: Вид. центр КНУКіМ. 2016. 398 с.

Борисов Б. Л. Реклама и паблик рилейшинз. Алхимия власти. Рига. 1997. Москва. 1998. 624 с.

Бріцина О. Карнавал революції. Критика. 2005. № 3.С. 17-19.

Викентьев И. Л. Приемы рекламы и паблик рилейшинз. Санкт-Петербург. ТОО «ТРИЗ-ШАНС». 1998. Ч. 1. 227 с.

Гастев А. К. Социальные установки. У истоков НОТ: забытые и нереализованые идеи. Л. 1990. 103 с.

Гете И. Путешествие в Италию. Собр. соч. Москва : Худож. лит. 1975. Т. ХІ. С. 5.

Карп В. Режиссура в искусстве жизни, политике. URL: http: v-karp.livejournal.com (дата звернення: травень 2018).

Курочкін О. В. Свято у контексті державотворчих процесів. Вісник КНУКіМ. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 12-13 трав. 2008 р. Київ. 2008. С. 185.

Луначарский А. В. О празднествах, эстраде, цирке: сборник. Москва. Искусство. 1981. 186 с.

Назимко А. Е. Событийный маркетинг : руководство для заказчиков и исполнителей. Москва: Вершина. 2007. 224 с.

Петрова І.В. Культурно-дозвіллєві практики населення сучасної України: тенденції та пріоритети. Культура і сучасність. 2011. № 1. С.108-113.

Ротовський А. Системный PR. Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс. 2006. 256 с.

Шароев И. Г. Режиссура эстрады и массовых представлений. Москва. Просвещение. 1986. 461 с.

Шумович А.В. Великолепные мероприятия: Технологии и практика event management. Москва: Манн, Иванов и Фербер. 2008. 336 с.

Bichun Yu. The concept of event marketing. URL: http: www.marketing.spb.ru [in Russian].

Bezklubenko S. D. (2016). Art of public opinion organization. Kiev: Publishing Center KNUСА [in Ukrainian].

Borisov B. L. (1997, 1998). Advertising and public relations. Alchemy of power. Riga [in Latvia]. Moscow [in Russian].

Bricina O. (2005). Carnival of the Revolution. Critics, 3, 17-19 [in Ukrainian].

Vikentiev I.L. (1998). Receptions advertising and public relations. St. Petersburg: TRIZ-CHANCE LLP [in Russian].

Gastev A.K. (1990). Social installations. At the origins of the HOT: forgotten and unrealized ideas,103.

Goethe I. (1975). Journey to Italy. Moscow: Fiction, 5 [in Russian].

Karp V. Directing in the art of living, politics. URL: http: v-karp.livejournal.com [in Russian].

Kurochkin O. V. (2008). Holiday in the context of state-building processes. Bulletin of the Kiev National University of Culture and Arts: Materials of the International Scientific and Practical Conference (р. 185) Kiev: Publishing Center KNUСА [in Ukrainian].

Lunacharsky A.V. (1981). About celebrations, stage, circus (р. 186). Moscow: Iskusstvo [in Russian].

Nazimko A. E. (2007). Event marketing: a guide for customers and performers. Moscow: Vershina [in Russian].

Petrova I.V. (2011). Cultural practices of the population of such Ukraine: trends and priorities. Culture and modernity 1, 108-113 [in Ukrainian].

Rotovsky A. (2006). Systemic PR. Dnepropetrovsk: Balance Business Books [in Ukrainian].

Sharoyev I.G. (1986). Directing pop and mass performances. Moscow: Prosveshcheniye [in Russian].

Shumovich A. V. (2008). Great Events: Technology and Practice event management. Moscow: Mann, Ivanov and Ferber [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-29

Номер

Розділ

Культурологія