Гендерне означення популярної культури: межа ХХ–ХХІ ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.159694Ключові слова:
гендер, гендерні стереотипи, нео-міф про красу, популярна культура, фемінізація, фемінністьАнотація
Метою статті визначено обрис популярної культури як варіації фемінної знакової системи. Методологію дослідження становить гендерний підхід, який допомагає встановити природу/енергію, яка рухає популярною культурою й пояснює причину критики аналізованого виду культури представниками Модерну. Наукова новизна полягає в представлені гендерного означення популярної культури на онтологічному та аксіологічному рівнях. Висновки. По-перше, популярна культура за гендерною сутністю – це феномен матріархально-феміністичного культурного розвитку. По-друге, фемінізована популярна культура як прояв іншого світосприйняття та ціннісного світовідношення несе в собі переважно цінності повсякденності. По-третє, від популярної культури не можна чекати жорсткої ієрархічної побудови цінностей, адже популярна культура , як і жіноцтво взагалі, різоматична. По-четверте , під впливом бісексуальної маргінальної культури фемінізація популярної культури орієнтує модні тенденції на підтримання "нео-міфу краси", який, на відміну від "міфу краси" Модерну, спрямований не тільки на жінок, а й на чоловіків.
Посилання
Бовуар С. Друга стать / С. Бовуар ; пер. з фр. В 2 т. – К.: Основи, 1994. – 390 с.
Бодрийяр Ж. Система вещей / Ж. Бодрийяр; пер.с фр. С. Зенкина. – М.: Рудомино, 1995. – 222 с.
Колотаев В. Мужские практики переодевания в современной экранной культуре / В. Колотаев // Сов-ременные трансформации российской культуры / Отв.ред. И.В.Кондаков. – М. : Наука, 2005. – С.360-379.
Монахова Н. "Підпорядковане" в українському контексті / Н. Монахова // Сучасність. – 2003. – № 4. –С.124-142.
Ницше Ф. Веселая наука // Сочинения: В 2 т. Т.1. / Пер.с нем. Я. Бермана и др.; Сост. К.А. Свастьяна. –М.: Мысль, 1990. – С.491-719.
Платон Государство / Платон ; пер. с древнегреч. А.Н. Егунова. Вступ. ст. Е.Н. Трубецкого. Коммент. В.Ф. Асмуса. Примеч. А.А. Тахо-Годи. – М.: Академический проект, 2015. – 398 с.
Степаненко В. Соціологія як переживання сучасності: образ життя у постмодерністському проекті / В. Степаненко // Філософська і соціологічна думка. – 1994. – № 3-4. – С.120-138.
Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – СПб.: Изд-во "Азбука", 1997. – 479 с.
Юнг К. Архетип и символ / К. Юнг; сост. А.М. Руткевич. – М.: Ренессанс, 1991. – 304 с.
Bachofen J.J. From Mother Right / Johann Jakob Bachofen // Bachofen J.J. Myth, Religion, and Mother Righ. – Princeton: Princeton University Press, 1992. – P.67-69.
Beauvoir Simone de (1994) The Second Sex (Trans. fr. in 2 vol.). Kyiv: Osnovi. [in Ukrainian].
Baudrillard J. (1995) System of things (Trans. fr. S. Zenkina). Moscow: Rudomino. [in Russian].
Kolotaev V. (2005) Men's practice of changing clothes in modern screen culture. I.V. Kondakov (ed.). Modern transformations of Russian culture (pp.360-379). Moscow: Science. [in Russian].
Monakhova N. (2003) "Subordinated" in the Ukrainian context. Contemporary, 4, 124-142. [in Ukrainian].
Nietzsche F.(1990) The Gay Science. Works In 2 Vols. V.1. (Trans. J. Berman et al. Comp. K.A. Svastyan) (pp.491-719). Moscow: Thought. [in Russian].
Plato (2015) State (Trans. from Ancient Greek. A.N. Egunova. Ingress. article. E.N. Trubetskoy. Comments. V.F. Asmus. Note. A.A. Tahoe-Godi. Moscow: Academic Project. [in Russian].
Stepanenko V. (1994) Sociology as a contemporary experience: way of life in postmodern project. Philosophical and sociological thought, 3-4, 120-138. [in Ukrainian].
Freud S. (1997) Introduction to Psychoanalysis. Lectures. St. Petersburg: Publishing house "Hornbook" [in Russian].
Jung C.G. (1991) Archetype and Symbol. Comp. A.M. Rutkevich. Moscow: Renaissance. [in Russian].
Bachofen J.J. (1992) From Mother Right. In Bachofen J.J. Myth, Religion, and Mother Righ. Princeton: Princeton University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
