Синергетика як концепція суспільного розвитку
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.175483Ключові слова:
суспільство, нелінійність, хаос, дисипація, синергетика, точки біфуркації, атрактори, механізми управління інноваційним розвитком.Анотація
Ціль статті - дослідження процесів формування і становлення основних положень синергетики як сучасної концепції самоорганізації та розвитку систем, а також її прикладного значення для суспільства. Методологія дослідження базується на синергетичній парадигмі як міждисциплінарному філософському узагальненні, поясненні різного роду учень і підходів до вивчення та аналізу практично будь-якого явища в природі. Синергетичний підхід до розгляду стану систем управління полягає в тому, щоб уникнути хаотичності, незручності з точки зору деталей системи, що впорядковуються і стабілізуються, і змоделювати перебіг певних загальноєвропейських процесів та зробити прогноз за допомогою методів синергетики і теорії хаосу. Наукова новизна. Результатами дослідження є вивчення і обґрунтування в міждисциплінарному аспекті можливостей застосування синергетичної теорії як сучасної концепції розвитку різних галузей суспільної діяльності, зокрема в управлінні, економіці, соціокультурній сфері. Висновки. Нелінійні процеси неможливо точно спрогнозувати, оскільки їх розвиток здійснюється через випадковість вибору шляху в момент біфуркації. За допомогою синергетики можна вивчити закономірності, які визначають природні кризи в економіці, управлінні, політиці, культурі. Синергетика, як універсальна методика підходу до розкриття сутності та пояснення широкого кола різних явищ дійсності, може широко використовуватися для аналізу та моделювання управлінських ситуацій в усіх сферах суспільного життя.
Посилання
Бранский В.П. Теоретические основания социальной синергетики. Вопросы философии. 2000. №4. С. 112-129.
Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. Москва: АСТ, Минск: Харвест, Современный литератор, 2001. 1312 с.
Добронравова І.С. Філософія науки та синергетика освіти. Вища освіта України. 2003. №2(8). С. 7-12.
Євтодюк А.В. Освітні системи: синергетична інтерпретація еволюції. Вища освіта України. 2003. №2(8). С. 31-40.
Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. Москва: Едиториал, 2003. 288 с.
Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. Москва: Наука, 1994. 236 с.
Князева Е.Н. Синергетический вызов культуре. Синергетическая парадигма: многообразие поисков и подходов. Москва, 2000. 69 с.
Князевич А.О. Ринок інновацій в складі інноваційної інфраструктури країни. Маркетинг и менеджмент інновацій. № 3. 2015. С. 129–139.
Князевич А.О. Управління інфраструктурним забезпеченням інноваційного розвитку економіки: моногр. Рівне: Волинські обереги, 2018. 362 с.
Kniazevych A., Kyrylenko V., Golovkova L. Innovation infrastructure of Ukraine: assessment of the effectiveness of the action and ways of improvement. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 4. No. 1 January. 2018. P. 208–218.
Кичкирук Т.В. Вища економічна освіта в концепції синергетичної парадигми нелінійного мислення. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2014. №5. С. 47-55.
Кремінь В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підруч. Київ: Книга, 2005. 528 с.
Малинецкий Г.Г. От мозга к компьютеру и обратно. Знание – сила. 1994. №9. С. 40-50.
Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності: моногр. Рівне. 2002. 202с.
Остапчук О.Є. Можливості синергетики в розбудові інноваційного освітнього простору. Педагогіка та психологія. 2004. №4 (45). С.16-28.
Пригожин И. Философия нестабильности. Комментарий С.П. Курдюмова. Вопросы философии. 1991. № 6. С. 46-51.
Рудий Б. Криза еволюціонізму. Київ: Четверта хвиля, 2003. 116 с.
Синергетике 30 лет. Интервью с профессором Г.Хакеном. Проведено Е.Н. Князевой. Вопросы философии. 2002. № 3. С. 53-61.
Тарасов Л.П. Самоорганізація матерії та дисипативні структури. Завуч. Наша вкладка. 2004. №36(222). С. 2-6.
Філософія : підручник для вищої школи /за заг. ред. В.Г. Кременя, М. І. Горлача. Вид. 3-є, перероб. та доп. Харків: Прапор, 2004. 736 с.
Хакен Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к сложным явлениям [пер. с англ.]. 2-ое изд. Москва: КомКнига, 2005. 248 с.
Branskij, V.P. (2000). Theoretical grounds for social synergetics. Questions of philosophy. 4. 112–129. [in Russian].
World Encyclopedia: Philosophy. (2001). Ed. by A.A. Gricanov. Moscow: AST, Minsk: Harvest, Sovremennyj literator. [in Russian].
Dobronravova I.S. (2003). Philosophy of science and synergetics of education. Higher education of Ukraine. 2(8). 7–12. [in Ukrainian].
Emelyanenko L. & Shkoda T. (2016). Integration of science, education and production in synergetic paradigm of public management. MEST Journal, Belgrade, Serbia. 2. 64–76. [in English].
Kapica, S.P., Kurdjumov, S.P. & Malineckij, G.G. (2003). Synergetics and forecasts of the future. Moscow: Editorial. [in Russian].
Knjazeva, E.N. & Kurdjumov, S.P. (1994). Laws of evolution and self-organization of complex systems. Moscow: Nauka. [in Russian].
Knjazeva, E.N. (2000). Synergy challenge to culture. Synergistic paradigm: a variety of searches and approaches. Moscow. [in Russian].
Kniazevych, A.O. (2015). Market of innovations in composition of the innovative infrastructure of country. Marketing and Management of Innovations. 3. 129 – 139. [in Ukrainian].
Kniazevych, A.O. (2018). Management of Infrastructure Provision of Innovative Economic Development. Rivne: Volyns'ki oberehy. [in Ukrainian].
Kniazevych, A., Kyrylenko, V. & Golovkova, L. (2018). Innovation infrastructure of Ukraine: assessment of the effectiveness of the action and ways of improvement. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 4. No. 1. 208–218. [in English].
Kychkyruk, T.V. (2014). Higher economic education in concepts of synergetic paradigm nonlinear thinking. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 5. 47–55. [in Ukrainian].
Kremin', V.H. & Il'in, V.V. (2005). Philosophy: thinkers, ideas, concepts. Kyiv: Knyha. [in Ukrainian].
Malynetskyj, H.H. (1994). From brain to computer and back. Knowledge is power. 9. 40–50. [in Russian].
Nakonechna, O.P. (2002). Aesthetic as a type of spirituality. Rivne. [in Ukrainian].
Ostapchuk, O.Ye. (2004). Possibilities of synergetics in the development of innovative educational space. Pedagogy and Psychology. 4 (45). 16–28. [in Ukrainian].
Prigozhin, I. (1991). The philosophy of instability. Questions of philosophy. 6. 46–51. [in Russian].
Rudyj, B. (2003). The crisis of evolutionism. Kyiv: Chetverta khvylia. [in Ukrainian].
Synergetics 30 years. Interview with Professor G. Haken. (2002). Questions of philosophy. By E.N. Knjazeva. 3. 53–61. [in Russian].
Tarasov, L.P. (2004). Self-organization of matter and dissipative structures. Zavuch. Nasha vkladka. 36(222). 2–6. [in Ukrainian].
Philosophy. (2004). Ed. by V.G. Kremen, M.I. Gorlach. Kharkiv: Prapor. [in Ukrainian].
Haken, G. (2005). Information and self-organization. Macroscopic approach to complex phenomena. Moscow: KomKniga. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
