DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191737

СТАНОВЛЕННЯ «ПРОСТОГО» СТИЛЮ В КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Антон Трофімов

Abstract


Мета дослідження - на основі наукових дефініцій категорії музичний стиль початку XXI століття, сформулювати відповідне уявлення щодо «простого» стилю в музичному мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Методологія дослідження. Звернення до проблематики музичного стилю носить міждисциплінарний характер та передбачає комплексний підхід, що поєднує як традиційні мистецтвознавчі, так і загально-гуманітарні аспекти дослідницької роботи. З одного боку, спираємося на методологію музикознавчих праць, що дозволяють зосередитися на власне музичному підході. З іншого боку, звертаємося до досліджень загально-мистецької і філософсько-естетичної спрямованості, які присвячені проблемам постмодерну та його ідеологічній базі, що дозволяє зрозуміти і оцінити мистецькі процеси, які відбуваються  в сучасному художньому просторі. Наукова новизна роботи полягає в розгляді «простого» стилю композиторської творчості другої половини ХХ – початку ХХІ століття, що має специфічні властивості і особливості взаємин ідейно-образної системи та композиційної техніки. Отримані в процесі вивчення результати розширюють уявлення щодо композиторської творчості межі століть і доповнюють існуючі наукові погляди, що стосуються розуміння «простого» стилю в музичному мистецтві в ХХI столітті. Висновки. В сучасний період естетика «нової простоти» постає ознакою коментуючого мислення, для якого виявилися однаково актуальними всі історичні мови і діалекти. Нерідко твори композиторів, які звернулися до напрямку «простоти» в музичному мистецтві, нагадують свого роду імпровізацію на стиль. Для них стає характерною певна загальність нотного письма, що схожа з студентськими вправами з класичної гармонії в консерваторії, у результаті чого, авторська інтонація стає слабо помітною. Можливо припустити, що, відмовляючись від «новизни» на користь «знайомого», композитори у деякій мірі звільняються від тиску необхідності винаходу нового