ФОЛЬКЛОРНА ТЕНДЕНЦІЯ ЯК ВИЯВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ У ТВОРЧОСТІ У. ДОЙЧИНОВИЧА (на прикладі «З землі опанака»)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191819Анотація
Метою даної статті є розкриття особливостей фольклорної тенденції як прояву національного стилю у творчості У. Дойчиновича. Методологія даної статті базується на єдності таких підходів як психологічний, музично--історичний, музикознавчий аналітичний, соціокультурний, жанрово-стильовий та виконавський. Наукова новизна визначається у тому, що з одного боку виявляються провідні риси генезису сербського гітарного мистецтва, з іншого боку – аналітичним шляхом розкриваються особливості фольклорної тенденції як прояву національного стилю у творчості У. Дойчиновича. Висновки. Для виявлення провідних підстав та естетичних принципів творчої індивідуальності Уроша Дойчиновича одним з найбільш важливих контекстуальних умов є виявлення концепції національного. Музикознавчий підхід до проблеми національного з однієї сторони апелює до тих фольклорних традицій, які дозволяють формувати уявлення про власний стиль в опорі на фольклорні джерела, з іншого боку – процес формування національної музичної традиції не може зводитися до однієї вихідної точки й носити односпрямований характер. Особливістю музичної мови добутків У. Дойчиновича є опора на принципи національної орієнтальної мелодики й унікальної метро-ритмічної структури, характерної для музично-інтонаційного комплексу народів балканських країн. Найчастіше, саме специфіка орнаментування формує інтонаційну мелодійну семантику й дозволяє визначити історичне походження досліджуваного пісенного матеріалу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
