ІКОНА ЯК ОДИН ІЗ ТРАДИЦІЙНИХ ЕЛЕМЕНТІВ УКРАЇНСЬКОГО ІНТЕР’ЄРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191829Ключові слова:
ікона, інтер’єр, український інтер’єр, соціокультурний простір, культура, особистість.Анотація
Мета роботи. Охарактеризувати основні риси та своєрідність ікони як одного із основних елементів українського інтер’єру. Методологічну основу дослідження становить порівняльно-історичний підхід для визначення ступеню впливу державотворчих процесів на формування культурно-історичних, мистецьких та естетичних закономірностей формування та розвитку українського інтер’єру та конкретно-індуктивний метод, який визначає філософське сприйняття ікони та форми її тлумачення. Наукова новизна полягає у виявлені певних особливостей впливу ікони на формування сучасного українського інтер'єру, як одного із основних естетичних та культурних елементів оформлення помешкання, робочого місця тощо, які у своїй єдності покликані створити та організувати цілісний, гармонійний, комфортний, одухотворений композиційний простір. Висновки. У результаті дослідження розкрито роль ікони як одного із основних традиційних елементів українського інтер’єру, як єдиного духовно-сакрального феномену у культурно-релігійному житті українського народу. Ікона в українському інтер’єрі є частиною неподільного цілого, що обумовлює взаємодію світу людини і світу образів, руйнує дистанцію між ними. Ікона у інтер’єрі певним чином скасовує чітку межу між реальним і трансцендентним світами, формує простір у якому перебуває людина, впливаючи на його уяву. Отже, під час сприйняття ікони в українському інтер’єрі помешкання чи робочого місця встановлюється щільний комунікативний зв'язок: людини (віруюча або ні) – твір мистецтва – прообраз.
Посилання
Література
Бондар І. С. Елементи української традиційної культури у сучасному дизайні як чинник туристичної привабливості регіонів. Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації : ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.-фестиваль, 25-26 жовт. 2018 р. : тези доп. Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2018. С. 203–206.
Георгієва О. С. Українські народні традиції як складова дизайну інтер’єрів сучасного індивідуального житла : дис. ... канд. мистецтвознав. : 17.00.07 "Дизайн", КНУКіМ. Київ, 2013. 230 с.
Осадча О. А. Українська хатня ікона як домінанта при створенні іконічного образу селянського житла кінця XVIII – початку XX століття. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2016. Випуск 22. С.–35.
Пономарів А. П., Артюх Л. Ф., Косміна Т. В. Українська минувшина : ілюстр. етногр. довід. Київ, 1993. 204 с.
Пономаревська О. Народний іконопис Київського та Чернігово-Сіверського Полісся кінця XVIII-XIX ст.: релігійно-історичний, соціокультурний і фольклорний аспекти : дис. … канд. мистецтвознавства : 26.00.01 / О. І. Пономаревська. Київ, 2015. 224 с.
Цугорка О. П. Сакральне мистецтво живопису : вітчизняна наукова рефлексія. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. 2016. № 4. С. 115–119.
Чернявський В. Г. Особливості комплексного формування інтер’єру громадських будівель соціальної сфери [Електронний ресурс]. URL : file:///C:/Users/admin/Downloads/had_2010_2_20.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
