Культурологічні засади освіти в умовах цифровізації суспільства

Анотація

Мета роботи – дослідити культурологічні підвалини сучасної освіти в умовах процесів цифровізації всіх сфер життєдіяльності суспільства. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного підходу, аналітичного методу, культурологічного, аксіологічного, що дало змогу комплексно розглянути означену проблематику та сформулювати обґрунтовані висновки. Наукова новизна статті полягає в узагальненні тверджень щодо визначення ключової ролі культурології і культури на сучасному етапі розвитку освіти, зокрема в контексті процесів цифровізації суспільства та всіх сфер його життя. Обґрунтовано, що культурологічна парадигма дає розуміння плюралістичності в освіті, а взаємозв’язок освіти й культури виявляється, передусім, через людину, яка є системною поєднувальною ланкою культурно-освітньої системи. Висновки. Освіта як соціальне й культурне явище є невід’ємним складником еволюційного розвитку людства. Метою освіти як соціокультурного феномену стає переорієнтація її культурної функції, що має бути пріоритетною, відповідати новим тенденціям соціокультурного розвитку, орієнтуватися на такі культурні домінанти сучасності, як антропоцентризм, гуманізм, демократизм, духовність, моральність, варіативність, інтегративність. Таке розуміння сучасної освіти відповідає тенденціям і динаміці сучасної культури, змінює характер дій в освітньому просторі, розширюючи межі його проєктування. Усвідомлення культурологічних засад освіти сприяє створенню такого освітнього простору, де найбільш повно взаємодіють різні культури, формуються толерантність і повага, відбувається усвідомлення, що глобальна культура складається з різних культур, множинність яких і створює її унікальну мозаїку, забезпечуючи здатність до саморозвитку як культури людства загалом, так і кожної її складової.

Ключові слова: культурологія, культурологічне знання, освіта, цифровізація, культурологічна парадигма, творча особистість, особистісний розвиток.