Розвиток мовленнєвих компетенцій учнів в ігровому проєкті з дослідницькими видами діяльності: відновлення шкільної залученості

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-0303.2025.2.01

Ключові слова:

дизайн проєктного навчання, українська мова, ігрові і дослідницькі активності, природничі науки, шкільна залученість, предметна і мовна грамотність

Анотація

У статті репрезентовано дизайн проєктного навчання української мови учнів середньої школи, які мають стійкий інтерес до природничих дисциплін. Таке навчання, на думку авторок, сприяє шкільній залученості, потребу в якій відчувають сучасні школярі через кризові умови здобуття освіти в постепідемічному світі та в Україні під час війни. Запропоновано об'єднати в проєкті дослідницькі та ігрові активності для розвитку предметної й мовної грамотності школярів. До структури проєктної діяльності віднесено мотиваційно-підготовчий, дослідницько-аналітичний, креативно-мовленнєвий, рефлексивно-оцінювальний етапи. Апробація проєкту із 22 учнями 9 класу, контрольні заходи та бесіда довели, що розв'язання прикладного завдання з природничих наук в рольових, змагальних та конкурсних ігрових техніках дає змогу дев'ятикласникам опанувати спеціальну термінологію, вдосконалити мовлення в описах ландшафтів, території, видів рослин та описах дизайнерських пропозицій для облаштування природного простору Підсумкове опитування та тести підтвердили прогрес у використанні й тлумаченні спеціальної лексики, розвиток описових текстотвірних умінь школярів, відчуття задоволення від шкільної залученості і командних форм навчання.

Біографії авторів

Олеся Любашенко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

доктор педагогічних наук, професор, кафедра методики викладання української та іноземних мов та літератур

Марина Драчук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

студентка бакалаврської програми "Теорія та методика навчання української мови і літератури, іноземної мови в основній школі"

Аліна Коваленко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

студентка бакалаврської програми "Теорія та методика навчання української мови і літератури, іноземної мови в основній школі"

Посилання

Bado, N., & Franklin, T. (2014). Cooperative game–based learning in the English as a foreign language classroom. Issues and Trends in Educational Technology, 2(2). University of Arizona Libraries. https://www.learntechlib.org/p/150765/

Beckett, G. H., & Slater, T. (Eds.). (2019). Global perspectives on project– based language learning, teaching, and assessment: Key approaches, technology tools, and frameworks (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429435096.

Bell, S. (2010). Project–based learning for the 21st century: Skills for the future. The Clearing House: A Journal of Educational Strategies, Issues and Ideas, 83(2), 39–43. https://doi.org/10.1080/00098650903505415

Benner, A. D., Harrington, M. K., Kealy, C., & Nwafor, C. E. (2025). The COVID– 19 pandemic and adolescents' and young adults' experiences at school: A systematic narrative review. Journal of Research on Adolescence, 35(1). https://doi.org/10.1111/jora.12935

Bruner, J. S. (1996). The culture of education. Harvard University Press

Council of Europe. (2015). The language dimension in all subjects: A handbook for curriculum development and teacher training. Council of Europe Publishing. https://rm.coe.int/language-dimensionin-all-subjects/16806af387

Deterding, S., Dixon, D., Khaled, R., & Nacke, L. (2011). From game design elements to gamefulness: Defining "gamification". Proceedings of the 15th international academic MindTrek conference: Envisioning future media environments (pp. 9–15). ACM. https://doi.org/10.1145/2181037.2181040

Fang, Z., & Schleppegrell, M. J. (2010). Disciplinary literacies across content areas: Supporting secondary reading through functional language analysis. Journal of adolescent & adult literacy, 53(7), 587–597. https://doi.org/10.1598/JAAL.53.7.6

Finnish National Board of Education (FNBE). (2016). National Core Curriculum for Basic Education 2014. Helsinki: Finnish National Board of Education. https://www.oph.fi/en/education-andqualifications/national-core-curriculum-primary-andlower-secondary-basic-education

Fredricks, J. A., Blumenfeld, P. C., & Paris, A. H. (2004). School engagement: Potential of the concept, state of the evidence. Review of Educational Research, 74(1), 59–109. https://doi.org/10.3102/00346543074001059

Fredricks, J., McColskey, W., Meli, J., Mordica, J., Montrosse, B., & Mooney, K. (2011). Measuring student engagement in upper elementary through high school: A description of 21 instruments. Issues & Answers Report, REL 2011–No. 098. U.S. Department of Education, Institute of Education Sciences, National Center for Education Evaluation and Regional Assistance, Regional Educational Laboratory Southeast. http://ies.ed.gov/ncee/edlabs

Global Education Cluster. (2024). Education in emergencies & child protection toolkit. https://eiehub.org

Haddad, T. (2023, May 29). Project-based learning can keep students motivated after the pandemic. San Antonio Report. https://sanantonioreport.org

Herbst, V. S. (2015). A study on collaborative and competitive strategies of learners used in an educational game. Proceedings of the 2015 IEEE 15th International Conference on Advanced Learning Technologies (ICALT), Hualien, Taiwan (pp. 200–204). https://doi.org/10.1109/ICALT.2015.99

Hidi, S., & Renninger, K. A. (2019). Interest development and its relation to curiosity: Needed neuroscientific research. Educational Psychology Review, 31(4), 833–852.

Jerrim, J., & Kaye, N. (2025). The decline in pupils' emotional engagement with school: How does England compare to other countries? CEPEO Working Paper No. 25– 03. UCL Centre for Education Policy and Equalising Opportunities. https://EconPapers.repec.org/RePEc:ucl:cepeow:25-03

Meshko, H. M., Meshko, O. I., & Habrusieva, N. V. (2023). The impact of the war in Ukraine on the emotional well–being of students in the learning process. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treatment, 11(1), 55–65. https://doi.org/10.6000/2292– 2598.2023.11.01.7

Nadyukova, I., & Frenzel, A. C. (2025). Ukrainian teachers' stress and coping during the war: Results from a mixed methods study. Teaching and Teacher Education, 157, 104941. https://doi.org/10.1016/j.tate.2025.104941.

OECD. (2023). The state of global education after the pandemic. https://www.oecd.org/education

Palmer, A., & Rodgers, T. S. (1983). Games in language teaching.Language Teaching, 16(1), 2–21. https://doi.org/10.1017/S0261444800009836

Pearson, P. D., Moje, E., & Greenleaf, C. (2010). Literacy and science: Each in the service of the other. Science, 328(5977), 459–463. https://doi.org/10.1126/science.1182595

Shanahan, T., & Shanahan, C. (2008). Teaching disciplinary literacy to adolescents: Rethinking content–area literacy. Harvard Educational Review, 78(1), 40–59. https://doi.org/10.17763/haer.78.1.v62444321p602101

Sutton–Smith, B. (1997). The ambiguity of play. Harvard University Press.

Tong, F., Irby, B. J., Lara–Alecio, R., & Koch, J. (2014). Integrating literacy and science for English language learners: From learning–to–read to reading–to–learn. The Journal of Educational Research, 107(5), 410–426. https://doi.org/10.1080/00220671.2013.833072

UNESCO. (2022). Education in crisis and conflict. https://www.unesco.org/en/education/emergencies

UNICEF. (2023). Education in emergencies. https://www.unicef.org/education/emergencies

UNICEF. (2025, February 24). Three years of full– scale war for Ukraine's children. UNICEF Regional Office. https://www.unicef.org/eca/stories/three-years-full-scale-war-ukraines-children

Willis, J. (2020). Research– based strategies to ignite student learning. ASCD.

Караман, С. О., & Філонова, Н. А. (2024). Проєктне навчання як засіб підвищення мотивації учнів 5–6 класів на уроках української мови в умовах освітніх втрат. Теоретична і дидактична філологія, 38, 77– 90.

Новосьолова, В. І. (2022). Адаптація методів навчання української мови до умов воєнного часу. Проблеми сучасного підручника, 28, 90–98. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-90-98

Wikiwand. (б.д.). Ґрунти Полтавської області. https://www.wikiwand.com/uk/Ґрунти_Полтавської_області

Wikiwand. (б.д. а). Рослинність Полтавської області. https://www.wikiwand.com/uk/Рослинність_Полтавської_області

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Як цитувати

Любашенко, О., Драчук, М., & Коваленко, А. (2025). Розвиток мовленнєвих компетенцій учнів в ігровому проєкті з дослідницькими видами діяльності: відновлення шкільної залученості. ARS LINGUODIDACTICAE, (16(2), 5–28. https://doi.org/10.17721/2663-0303.2025.2.01

Номер

№ 16(2) (2025)

Розділ

ПЕРСПЕКТИВИ ЛІНГВОДИДАКТИКИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ ТА УНІВЕРСИТЕТІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Олеся Любашенко, Марина Драчук, Аліна Коваленко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Політика охорони авторських прав відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).

Автори, що публікують свої статті в журналі "Ars Linguodidacticae" (журналі відкритого доступу) зберігають за собою такі права:

  1. Автори зберігають за собою права на авторство своєї статті та надають журналу "Ars Linguodidacticae" право першої публікації рукопису своєї статті на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-NC 4.0) Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на автора оригінальної роботи та першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae". Інформація про збереження права на авторство надається на титульній сторінці статті.
  2. Автори зберігають за собою право укладати окремі угоди на неексклюзивне розповсюдження своєї статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі "Ars Linguodidacticae" (наприклад, розміщувати статтю в електронних бібліотеках, архівах та каталогах або публікувати у складі інститутських збірників та монографій), за умови обов'язкового повного посилання на першу оригінальну публікацію в журналі "Ars Linguodidacticae".
  3. Політика журналу "Ars Linguodidacticae" дає змогу та заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському репозитарії або на персональному сайті) рукопису роботи як до її подання до редакції, так і під час її редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно позначається на оперативності й динаміці цитування статті.

Редакція журналу зберігає за собою видавничі права на:

  • зверстані оригінали статей та весь номер журналу;
  • оформлення журналу, а також оригінальні ілюстративні та додаткові матеріали;
  • репринтні перевидання журналу в друкованому та електронному вигляді.

Політика охорони авторських прав провадиться відповідно до умов ліцензії: Creative Commons Attribution-NonCommercial (Атрибуція-Некомерційне використання) 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0).

Для отримання додаткової інформації, будь ласка, прочитайте повний текст Публічної ліцензії CC BY-NC 4.0

Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.