СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ПРІОРИТЕТІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Keywords:
студентська молодь, здоров’язбережувальні пріоритети, репродуктивне здоров’я, відповідальне батьківство, сексуальна просвіта.Abstract
В статті узагальнено теоретичні основи та особливості процесу формування здоров’язбережувальних пріоритетів студентської молоді з орієнтацією на аксіологічні прерогативи. Виокремлено значущість репродуктивного здоров’я та відповідального батьківства для даної вікової категорії. Подано результати проведених експериментальних досліджень, що підтверджують когнітивно-поведінковий дисонанс у ставленні студентів до утвердження здорової життєдіяльності, в тому числі і до репродуктивного здоров’я. Акцентовано увагу на сутності психологічного компоненту даного процесу, що полягає у виявленні мотиваційно-ціннісної сфери особистості та поведінкових стереотипів. Систематизовано найтиповіші мотиви утвердження принципів здорової життєдіяльності у студентському середовищі. Здійснено соціально-психологічне тлумачення особливостей типологічних груп студентів відповідно до оцінки ними важливості здорової життєдіяльності, значущості репродуктивного здоров’я та відповідального батьківства. Виявлені три групи студентів переконують у необхідності формування мотивації до здорового способу життя на основі об’єктивної поінформованості про його переваги та умови реалізації; забезпечення кваліфікованої консультативної допомоги студентам у випадку виникнення утруднених та конфліктних ситуацій у міжособистісних стосунках з представниками протилежної статі; організації цілеспрямованої, систематичної превентивної роботи з метою попередження негативних явищ у студентському середовищі; зміни деструктивних установок щодо власної життєдіяльності, включаючи репродуктивне здоров’я та відповідальне батьківство; створення умов для повноцінної особистісної та професійної самореалізації студентської молоді, як складової частини здорової життєдіяльності. Обгрунтовано ефективність форм статевої просвіти, які є основою формування здоров’язбережувальної компетентності студентської молоді. Показано, що формування соціальних і особистісно-значущих цінностей сімейного життя можливе на основі розвитку позитивної мотивації, моральних почуттів, відповідальності, засвоєння етичних понять і норм, що в кінцевому результаті має сприяти виробленню стратегії власної життєдіяльності на принципах здоров’язбережувальних пріоритетів.
References
Бобрицька В.І. Формування здорового способу життя у майбутніх учителів: Монографія. – Полтава: ТОВ “Поліграфічний центр “Скайтек””, 2006. – 432 с.
Горчак С.И. К вопросу о дефиниции здорового образа жизни // Здоровый образ жизни: Социально-философские и медико-биологические проблемы / Ред. Н.С. Илларионов. – Киев – Винница, 1991. – 184 с.
Кривошеєва Г. Рівні сформованості культури здоров’я студентів // Рідна школа. – 2001. – № 3 (854). – С. 71-72.
Оржеховська В.М., Пилипенко О.І. Превентивна педагогіка: Наук.-метод. посіб. / АПНУ, Ін-т проблем виховання. – Ізмаїл: СМИЛ, 2006. – 283 с.
Сорочинська В.Є. Утвердження здорового способу життя студентської молоді як вимір євроінтеграційного реформування. Вища освіта України – Додаток 4- 2006р. – Тематичний випуск „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”- 246, С.199-211.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2017 Віра Євгенівна Штифурак
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under an Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).