ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ

Анотація

Мета дослідження. У статті розглядаються питання комплексного аналізу структурної організації та системи управління галуззю культури, що сформувались у сучасній Україні, можливості гнучкої політики у галузі управління культурою посередництвом наявних документних засобів передачі інформації. Методологія дослідження полягає в застосуванні системного підходу та інформаційно-аналітичного й культурологічного методу. Наукова новизна. Розглянуто питання забезпечення документаційного процесу та управління документацією з урахуванням специфіки культурної галузі, його постійний розвиток, розширення поняття «управління документацією» та узгодження діяльності та співпрацю державних органів влади і громадських організацій в галузі культури, представників творчої інтелігенції та митців, документальну фіксацію продуктів культури як фактів її розвитку. Висновки. Культурна політика в державі реалізується посередництвом спеціальних соціальних інституцій – системи освіти, закладів культури: музеїв, бібліотек, архівів, театрів тощо, а також засобів масової комунікації: преси, радіо, телебачення, комп’ютерної мережі. Учасниками культурного процесу є всі інституції та суб’єкти, що беруть участь у соціокультурному житті. Культурний продукт суспільства, що формується в результаті діяльності організацій і установ, які забезпечують функціонування культури (професійної і народної) і працюють у сфері комерційної та некомерційної форм власності, є дуже різноманітним. Відповідно, і процес фіксування матеріального і духовного стану розвитку культури в різний спосіб є вкрай складним питанням для документування та створення документальних систем.