МІЖДИСЦИПЛІНАРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ: УНОРМУВАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Alexander Mikhailyuk Національна металургійна академія України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2018.169435

Ключові слова:

Документознавча термінологія, проблеми уніфікації, проблеми стандартизації

Анотація

Упродовж останніх років фахова лексика стала об’єктом дослідження багатьох науко-вих розвідок. Зацікавлення вчених формами професійної комунікації. У час радикальних змін у житті суспільства, стрімкої інформатизації, розвитку та поширення міжнародних контактів у різних сферах людської діяльності постала потреба вивчення фахових мов, оскільки цю проблему вважають однією з найменш досліджених.

Біографія автора

Alexander Mikhailyuk, Національна металургійна академія України

доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри документознавства та інформаційної діяльності професійної комунікації.У час радикальних змін у житті суспільства, 

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-29

Номер

№ 3 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Alexander Mikhailyuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.