МІСЦЕ ЦИФРОВИХ ТА ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУПРОВОДІ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2020.224276Анотація
Мета роботи. Розкрити та проаналізувати місце цифрових й інтернет-технологій у межах інформаційного супроводу діяльності політичних партій. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових методів (аналізу, синтезу, узагальнення та логічного методу), системного, структурно-функціонального, соціально-комунікативного та соціально-інформаційного підходів. Застосування названих методів й підходів дає змогу визначити місце цифрових й інтернет-технологій в інформаційному супроводі діяльності політичних партій. Наукова новизна роботи полягає у твердженні, згідно з яким, у найближчій перспективі акумуляція та розвиток комунікаційного та мережевого потенціалу інтернеттехнологій дозволить розглядати їх як фактор підвищення ефективності роботи політичних партій як інституту представництва інтересів соціальних груп, потужний інформаційний ресурс, що активно працює на зміцнення партійних брендів та є реальним засобом реалізації партійної інформаційної політики. Висновки. Аналіз світових тенденцій дає підстави стверджувати та прогнозувати, що найближче десятиліття відзначиться подальшим перенесенням активності українських політичних партій в інтернет, як в періоди електоральної активності (в ході виборчих кампаній), так і в період між виборами. В умовах політизації інтернету та інтернетизації й медіатизації політики ідеологи та технологи партій все частіше звертаються до інструментарію в ході забезпечення власної інформаційної роботи, до складу якого входять сучасні цифрові та інтернет-технології: офіційні інтернет-сайти та проектисупутники, спеціальні електоральні інтернет-проекти, інтернет-телебачення, вебінари, відеохостинги, електоральний фандайзинг, технології Big Data, інструменти рекрутингу волонтерів, моніторинг й проектування електоральної динаміки, вірусні та некоректні (або чорні) політичні інтернет-технології та ін.Посилання
Agafonova G. S. (2013). The expediency of using SMM in optimizing the functioning of political parties in Ukraine. Politolohichni zapysky, 7. Retrieved from: file:///C:/Users/Home/Downloads/Polzap_2013_7_10. pdf [in Ukrainian].
Balashov A. N. (2015). Internet technologies as a factor in increasing the efficiency of the activities of political parties. Gosudarstvennoye upravleniye. Elektronnyy vestnik, 49, 121-137. URL: file:///C:/Users/Home/Downloads/ internet-tehnologii-kak-faktor-povysheniya-effektivnosti-deyatelnosti-politicheskih-partiy.pdf [in Russian].
Belokonev S. Yu., Vasiliev M. S., Titov V. V. (2019). Digital technologies in modern election campaigns: application features. Vlast’, 4, 51-57. [in Russian].
Vakhrameeva N. Yu. (2011). Internet communications in the activities of political parties. Naukovi pratsi [Chornomorsʹkoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly]. Ser.: Politolohiya, 143, 33-36. [in Ukrainian].
Vershinin M. S. (2001). Political communication in the information society. Sankt-Peterburg: Izd-vo Mikhaylova V.A. [in Russian].
Gribovod E. G. (2017). Mediatization of politics as an institutional-communicative process and information-strategic resource: Extended abstract of candidate`s thesis. Ekaterinburg. [in Russian].
World Development Report Digital Dividends. World Bank Group. 2016. p. 6. Retrieved from: https:// openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/23347/210671RuSum.pdf [in Russian].
Kislitsyna I. S. (2009). Political parties in the communicative space of the Internet: Extended abstract of candidate`s thesis. Moscow. [in Russian].
Nesmashny A. O. (2017). Internet technologies in politics: the problem of concept interpretation. Srednerusskiy vestnik obshchestvennykh nauk, 1, 157-164. [in Russian].
Party sites on the eve of the 2020 local elections. Analytical Center «Observatory of Democracy» (2020). Retrieved from: od.org.ua/uk/сайты-партий-накануне-местных-выборо/ [in Ukrainian].
Semenov D. I., Shusharina G.A. (2011). Network trolling as a type of communicative activity. Mezhdunarodnyy zhurnal eksperimental’nogo obrazovaniya: nauchnyy zhurnal, 8, 135–136. [in Russian].
Uvarova T. I. (2013). Elective Internet technologies in the modern political space. Lyudyna, kulʹtura, tekhnika v novomu tysyacholitti» : Materialy XIV Mizhnar. nauk-prakt. konf. (25–26 kvitnya 2013). Retrieved from: http: // dspace. onu.edu. ua: 8080 / bitstream /123456789/4609/1/74–76.pdf. [in Ukrainian].
Chizhov D. V. (2016). Internet communications of political parties: typological features and tools. Grazhdanin. Vybory. Vlast’, 2–3, 159-175. [in Russian].
Westen T. (1996). 2004: A Digital Election Scenario. Elections in Cyberspace: Towards a New Era in American Politics. Washington, 57-69. [in English].
World Telecommunication/ICT Indicators database 2017 (21th Edition/June 2017). ITU (International Telecommunication Union). (2017). Retrieved from: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/ publications/wtid.aspx [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Оlexander Kuznyak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.