Управління інформаційною безпекою: американський досвід

Анотація

Мета статті – аналіз американської концепції загроз інформаційній безпеці та з’ясування пріоритетних напрямів діяльності держави у створенні безпечного національного кіберпростору. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, як-от: термінологічний, системний підхід, аналіз, синтез та логічний метод. Також використано методи контент-аналізу, порівняльний та аналітичний моніторинг інтернет-ресурсів органів державної влади США, що відповідають за інформаційну безпеку. Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про теоретичні аспекти в галузі інформаційної безпеки та системному аналізі інструментальних, концептуальних основ і практичних аспектів інформаційної безпеки США. Висновки. Глобалізація інформаційних систем кардинально вплинула на ситуацію у сфері безпеки. Головна загроза національній безпеці США в кіберпросторі походить від держав і посередників, які діють в їхніх інтересах. Вони володіють необхідними навичками й технологіями для проведення деструктивних кібератак у військових і політичних цілях, а також ефективно використовують методи кібершпигунства, що не тільки спричиняє значні економічні втрати, але й завдає великої шкоди стратегічно важливим для США галузям промисловості. Американська концепція охоплює такі три ключові рівні кібербезпеки, як держава, приватний бізнес та індивідуальні користувачі. Сполучені Штати ведуть боротьбу з кібератаками за кількома напрямами, як-от: забезпечення захисту критичної інфраструктури, інформаційних мереж і систем; контроль за якістю використовуваного IT-обладнання; формування ефективних механізмів міжрівневої комунікації та підвищення поінформованості на всіх рівнях. Важливою складовою національної кіберстратегії США є міжнародна співпраця з питань гарантування інформаційної безпеки. На міжнародному рівні США прагнуть спонукати інші країни до підвищення відповідальності за гарантування безпеки інформаційних систем і мереж на національному та глобальному рівнях; створити правовий режим, необхідний для забезпечення транскордонного доступу до інформації; сформувати режим колективного кіберзахисту в межах НАТО та інших двосторонніх і багатосторонніх угод зі стратегічними партнерами; зберегти максимально можливу свободу дій у кіберпросторі з метою проведення всіх видів інформаційних операцій як під час військових конфліктів, так і в мирний час.

Ключові слова: кіберпростір, інформаційна загроза, інформаційна війна, інформаційна безпека, інформаційний менеджмент, інформатизація, ІКТ.