Цифровізація культурної спадщини України в умовах воєнного стану

Анотація

Мета статті – висвітлити роль бібліотек, архівів і музеїв у цифровому збереженні культурної спадщини України в умовах воєнного стану та визначити ключові напрями їх інформаційно-документаційної діяльності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема аналізу й синтезу, системного та міждисциплінарного підходів, порівняльного й структурно-функціонального аналізу. У роботі використано методи аналізу нормативно-правових актів, наукових публікацій, звітних матеріалів міжнародних організацій і практик цифрового збереження культурної спадщини в Україні та за кордоном. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні цифровізації культурної спадщини України в умовах воєнного стану з акцентом на функціонуванні бібліотек, архівів і музеїв як інформаційних хабів, що забезпечують формування, збереження та інтеграцію цифрових культурних ресурсів у національний і міжнародний інформаційні простори. Висновки. Розглянуто цифровізацію культурної спадщини України в умовах воєнного стану крізь призму інформаційно-документаційної діяльності бібліотек, архівів і музеїв як ключових інституцій збереження культурної пам’яті. Актуалізовано проблему втрати та пошкодження об’єктів матеріальної й нематеріальної культурної спадщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації та обґрунтовано цифровізацію як стратегічний інструмент їх охорони, документування і забезпечення доступу до культурних ресурсів. Наголошено на трансформації функцій закладів культури, які в умовах війни виконують роль інформаційних хабів, забезпечуючи формування цифрових колекцій, електронних репозитаріїв, онлайн-архівів і віртуальних музейних платформ. Доведено, що цифровізація культурної спадщини в умовах війни є життєво необхідним інструментом збереження культурної пам’яті та національної ідентичності. Інформаційно-документаційна діяльність закладів культури, підкріплена міжнародною співпрацею та впровадженням сучасних цифрових технологій, забезпечує довготривале збереження культурних цінностей, їх доступність для наукового, освітнього й суспільного використання та сприяє інтеграції культурної спадщини України у глобальний інформаційний простір.