Тезаурус як семантичне ядро науково-довідкового апарату Чорнобильського науково-інформаційного фонду етнокультурної спадщини

Анотація

Мета статті полягає у визначенні функціональної ролі та науково-методичних засад укладання тезауруса як ключової частини науково-довідкового апарату Чорнобильського науково-інформаційного фонду етнокультурної спадщини. Методологія роботи базується на консолідаційному підході концепції БАМ (Бібліотека – Архів – Музей); основними орієнтирами для формування науково-довідкового апарату стали концептуальні моделі метаданих об’єктів культурної спадщини, основані на онтологічному підході; на кожному етапі розробки тезауруса етнокультурної спадщини були використані спеціальні методи різних галузей знань (джерелознавство, інженерія знань, лінгвістична семантика, прикладна лексикографія). Наукова новизна. Представлено аналіз та модель предметної галузі, яку має охоплювати науково-довідковий апарат Чорнобильського науково-інформаційного фонду; обґрунтовано, що основними структурними елементами організації тематичного пошуку інформаційних ресурсів є тематичний рубрикатор і термінологічний тезаурус; визначено етапи створення галузевого тезауруса; встановлено, що особливістю досліджуваної предметної галузі є зазначення географічної приналежності діалектних синонімів; виокремлено шість основних категорій об’єктів, які будуть представлені в тезаурусі: поняття, топографічний об’єкт, населений пункт, персоналія, інституція, експедиція; розроблено оригінальну структуру фрейма-прототипу дескрипторної статті галузевого тезауруса етнокультурної спадщини; для організації ефективного інформаційного пошуку, для кожного описового запису в інформаційно-пошуковій системі передбачено блок визначення тематики, який задаватиме тематичний пошуковий образ документа класифікаційною та дескрипторною інформаційно-пошуковими мовами. Висновки. Обґрунтовано, що розроблена оригінальна мультидисциплінарна структурна модель предметної галузі та визначені науково-методичні принципи формування науково-довідкового апарату надали можливість: консолідувати інформаційні ресурси за тематичним принципом; створити на основі експертних думок вчених та спеціалістів базу знань, яка буде відтворювати картину етнічного життя ураженого Чорнобильською катастрофою регіону українського Полісся; забезпечити зручний природно-мовний доступ до інформаційних ресурсів. Отримані результати можуть бути використані для розробки лінгвістичного забезпечення та організації інтелектуального доступу до цифрових історико-культурних колекцій територій постраждалих від техногенних катастроф або воєнних дій.