Вплив російсько-української війни на систему збереження та відновлення культурної спадщини України: інституційний та емпіричний вимір

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2025.350576

Ключові слова:

культурна спадщина, національна культурна спадщина, ни проти культурних цінностей, російсько-українська війна, воєнний стан, збереження культурних цінностей, відновлення культурної спадщини, громадські організації, культурні втрати

Анотація

Метою роботи є осмислення масштабів і характеру пошкоджень об’єктів культурної спадщини в умовах повномасштабної війни, а також аналіз трансформацій інституційних механізмів їх збереження та відновлення за участі державних, громадських і міжнародних суб’єктів. У статті здійснено комплексний аналіз впливу російсько-української війни на систему збереження та відновлення культурної спадщини України в інституційному та емпіричному вимірах. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні аналізу офіційних статистичних та аналітичних даних міжнародних і національних інституцій (UNESCO, UNESCO World Heritage Centre, Міністерства культури та інформаційної політики України), інституційного аналізу управлінських практик, а також узагальненні результатів сучасних наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини в умовах збройних конфліктів. Наукова новизна полягає в інтеграції емпіричних даних щодо масштабів пошкодження культурної спадщини України з аналітичним осмисленням змін у системі її управління та відновлення в умовах воєнного стану, а також у виявленні ключових ресурсних, кадрових і координаційних викликів, що визначають ефективність інституційного реагування. У результаті дослідження встановлено, що повномасштабна війна зумовила трансформацію традиційної моделі охорони культурної спадщини в напрямі міжсекторальної взаємодії, у межах якої держава, громадянське суспільство та міжнародні організації виконують взаємодоповнювальні функції. Висновки статті засвідчують, що процес післявоєнного відновлення культурної спадщини України має розглядатися не лише як технічне відновлення пошкоджених об’єктів, а і як чинник інституційної модернізації, соціальної згуртованості та відновлення національної ідентичності, що потребує стратегічного планування та інтеграції у загальнодержавні програми відбудови.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-23

Номер

Розділ

Статті